В Ужгороді пішов із життя лікар Юрій Думнич...

Багатогранна історія життя та професійна стежка Юрія Андрійовича викликає захоплення, є прикладом для всіх, хто знав його, та надихає на особистий і професійний розвиток, здійснення добрих вчинків.
За покликом серця Юрій Андрійович розпочав навчання у Карловому університеті в Празі, та згодом продовжив його на медичному факультеті Ужгородського університету. Його професійна стежка розпочалася у повоєнні часі. Спочатку працював за межами області. Згодом повернувся на рідну землю – Закарпаття, де, не дивлячись на вподобання інших спеціальностей, Юрій Андрійович став фтизіатром та очолив протитуберкульозний диспансер.
В ті роки, в умовах відсутності сучасних дієвих протитуберкульозних препаратів, лікування хворих на туберкульоз зводилося тільки до ізоляції в туберкульозних стаціонарах та посиленого харчування. Організаторські здібності і бажання допомогти людям стали поштовхом до розбудови обласного тубдиспансеру та протитуберкульозної служби області. Зважаючи на ситуацію з туберкульозом, на той час це була гостра необхідність.
Юрій Андрійович очолював обласний протитуберкульозним диспансер протягом 22 років. Весь час багато зусиль докладав для розвитку закладу, оснащенню обладнанням, покращенню умов перебування хворих та їх лікування.
За активну професійну діяльність Юрію Андрійовичу присвоєно звання Заслуженого лікаря України, неодноразово нагороджено різними відзнаками.
Бажання Юрія Андрійовича допомогти людям, хворим завжди викликало захоплення, адже майже до 90 років він працював лікарем. Серед пацієнтів, колег і знайомих, пропагував здоровий спосіб життя, який демонстрував, в першу чергу, своїм прикладом.
Про талановитість і багатогранність свідчили і інші захоплення Юрія Андрійовича. Він займався гірськолижним спортом, грав на скрипці, вмів добре малювати, був солістом ансамблю, співав у церковному хорі.
Світла пам’ять про видатну особистість, фахівця своєї справи, доброго колегу назавжди залишиться у наших серцях.
Прощання відбудеться в Будинку панахиди на Кальварії у четвер, 21 грудня 2017 року о 11.30 год.
До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Захворюваність на грип та ГРВІ в Закарпатській області поступово знижується
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Михайло Гаврилець: «Проктологія – це не про страх. Це про якість життя»
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Понад 82 тисячі випадків від початку сезону: яка ситуація з грипом та ГРВІ на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?

До цієї новини немає коментарів