Лук’яненко: меморіалу голодомору не буде ще довго
В Україні історики та громадськість заново ставить питання про те, чому в столиці держави немає меморіалу пам’яті жертвам голодомору
День пам?яті жертв голодомору відзнача?ться в четверту суботу листопада.
Кілька днів тому президент Ющенко, виступаючи в ООН, закликав світову громадськість визнати українські голодомори геноцидом, наголосивши, що світ ма? знати про всі злочини проти людства.
Левко Лук?яненко, колишній дисидент, народний депутат та голова Асоціації дослідників голодомору в Україні, сказав в інтерв?ю Бі-Бі-Сі, що не сподіва?ться на швидку побудову меморіального комплексу жертвам голодомору.
?з паном Лук?яненком розмовляла Ольга Бетко.
Л. Лук?яненко: Українська нація за період перебування під московською окупаці?ю зазнала величезних ударів, особливо ж під час комуністичної диктатури. Був здійснений просто геноцид української нації. Отже, після того, як Україна стала незалежною державою, питання про вшанування пам?яті жертв геноциду стало моральною проблемою і моральним завданням живих перед мертвими. Тому цей меморіал вкрай потрібний. Якщо ми шану?мо наших батьків, дідів і прадідів, і тих, хто безвинно загинув, безперечно, необхідно збудувати такий пам?ятник. Як він там буде називатися - Меморіал національної пам?яті чи по-іншому, - але він вкрай необхідний.
Бі-Бі-Сі: Але чому розмови про це ідуть так довго, а меморіалу й досі нема?
Л. Лук?яненко: В 1992 році була створена Асоціація дослідників голодомору в Україні. Від того часу Асоціація дослідників голодомору намагалася і намага?ться збудувати такий меморіал і привернути увагу держави до ці?ї проблеми, аби ця проблема із проблеми громадської організації стала проблемою держави. У 2003 році було доручення Міністерству закордонних справ добитися в ООН ухвалення Резолюції про визнання України країною-жертвою геноциду. На превеликий жаль, цього наша дипломатія не добилася, а рішення, які були ухвалені і в Верховній Раді, і потім комітетом, не були реалізовані. Ма?мо велику подяку до президента Ющенка, бо він віддав два укази. Один про вшанування пам?яті жертв голодомору, а другий - про жертв політичних репресій.
Бі-Бі-Сі: То яка зараз ваша надія, коли, власне, меморіал може бути збудовано?
Л. Лук?яненко: Я бачу, що швидко він не буде збудований. ? місця, де ми б його хотіли, але меморіал - це дорога будівля, і швидко збудований він не буде. Хоча Ющенко вже кілька разів висловлювався дуже позитивно. Він в Америці був і висловився за те, щоб Організація Об??днаних Націй визнала факт геноциду. Я думаю, що це важливі дуже кроки, але тим не менше у нас інші проблеми настільки важливі, що все-таки проблема будівництва меморіального комплексу залиша?ться клопотом ці?ї Асоціації дослідників голодомору в Україні.
Бі-Бі-Сі: Левко Григоровичу, коли ви фантазу?те, можливо, про цей меморіал, яким ви собі уявля?те?
Л. Лук?яненко: По-перше, треба створити інститут дослідження геноциду української нації. Друге, необхідний музей геноциду української нації. ? трет? - необхідний пам?ятник жертвам. Пам?ятник може бути на горі, а навколо може бути музей, і це може бути на майдані Лесі Українки, за будівлею ЦВК, - там добре місце...
Бі-Бі-Сі: А як сам пам?ятник, на вашу думку, мав би виглядати?
Л. Лук?яненко: Мав би бути високим, а знизу мало би бути коло підземне, або закрите, зі слабким освітленням і з діарамами, і від одні?ї діарами до іншої - це і ? історія отого пекла, через яке Україна та українська нація пройшла.
[i]BBC Ukrainian[/i]
До цієї новини немає коментарів