Закарпаття: Олександр Кеменяш: "Кредит народної довіри – що у залишку?"

Важко дати однозначну оцінку тому, що зараз відбува?ться. Не хочу повторювати зміст чисельних коментарів. Намагатимуся просто спробувати проаналізувати події з власної точки зору.
Рік тому Україна готувалася до президентських виборів. Влітку Віктор Юшенко заявив про свій намір йти в президенти. З перших днів поруч із ним знаходилася Юлія Тимошенко, яка не просто брала активну участь у передвиборчій кампанії, а у багатьох випадках своїми рішучими вчинками та закликами спонукала народ до дій. Чомусь рідко згадують про те, що Юлія Володимирівна свідомо відмовилася від самостійної участі у виборах. Впевнений, що немало українців віддали би за неї свої голоси. Та, усвідомлюючи, що це здебільшого була би частина спільного з Ющенком електорату, Юлія Тимошенко не стала робити такого кроку. Всі небезпеки й труднощі вона переживала поряд із майбутнім президентом. ? тому для народу України , не спокушеного закулісними інтригами, призначення Юлії Тимошенко на пост прем??р-міністра видалося абсолютно логічним.
З перших днів роботи новосторений уряд основні зусилля направив на виконання обіцянок президента , даних на Майдані. ? слід відзначити, здавалося, що про ці обіцянки прем??р-міністр Тимошенко пам?ята? набагато краще, ніж президент Ющенко. ? не лише пам?ята?, але й намага?ться втілити у життя.
Зараз багато говорять про кредит довіри, який мав уряд Тимошенко. Але, міркуючи як фахівець, ставлю собі запитання: хіба цей кредит скінчився? У банківській справі кредитна лінія закрива?ться лише у тому випадку, коли кредит повернуто, та ще й з відсотками. Досвідчених банкірів серед представників нової влади вистача? і вони чудово розуміють, що надавали цей кредит довіри не вони, а український народ. Але в тих же фінансових договорах завжди ? пункт про форс-мажорні обставини, у випадку настання яких сторони не несуть відповідальності по кредиту: це стихійні лиха, пожежі та інше. ?ноді мені вида?ться. що в Україні сьогодні штучно створені такі форс-мажорні обставини, щоправда в політичному кліматі.
В зв?язку з цим уряд Юрія ?ханурова опинився у досить складній ситуації. Хоча беручи до уваги те, що персональний склад Кабінета Міністрів майже не змінився, напрошу?ться висновок, що ?прибрали? лише тих міністрів, що підтримували лінію Ю.Тимошенко та тих, чиї імена були згадані у скандалах. Щоправда, обіцянку про небізнесовий професійний Кабінет Міністрів , мабуть, вже забули, адже серед складу ?нового старого? уряду багато осіб, що мають пряме відношення до бізнесу. На відміну від попереднього, цей вже не можна назвати урядом народної довіри.
Щодо призначення Міністром з надзвичайних ситуацій Віктора ?вановича Балоги хочу відзначити, що особисто для мене це не стало несподіванкою, тому що ще під час президентських перегонів Віктор ?ванович розраховував на дану посаду. Політологи вважають це ?дивне, ризикове, на межі фолу? призначення ?опосередкованим залишенням Порошенка у владі?, есдеки ? елементом дискредитації Ющенка.
А перебування на цьому посту п.Д.Жванія було, наймовірніше, ?роздачею боргів?. До честі Віктора Ющенка хочу зазначити, що політичні борги він віддавати вмі?. Серед новопризначених урядовців в основному ті, кому при першій роздачі ?стільця не хватило? і вони були відправлені на пересидку. Коли ж з?явилася (зовсім не випадково) нагода віддячити своїм соратникам, президент про них не забув. ? знову назвати уряд чисто професійним та аполітичним язик не поверта?ться.
В репертуарі Володимира Висоцького була гумористична пісня про життя тварин, у фіналі якої робиться висновок про те, що в результаті ?виновен не жираф, а тот, кто крикнул из ветвей :?Жираф большой ? ему видней!? Думаю, найбільшу небезпеку для Віктора Ющенка сьогодні становлять саме ті, хто перекону? його в непогрішимості. На мою думку, робити помилки - це нормально. Ще більш нормальним ? їх визнання.
Для мене з самого початку було зрозумілим, що Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко ? люди дуже різні. Хоча мета у них декларувалася спільна, вони по-різному бачили шляхи її досягнення. На фоні вольових та рішучих дій Юлії Володимирівни всередині країни чисельні закордонні відрядження Віктора Андрійовича багатьом пересічним українцям ввижалися його небажанням змінювати будь-що та наміром залишитися ?добрим царем?.
Сво? ставлення до президента показав також парламент під час першого голосування за Ю.?ханурова. Те, що тоді ця кандидатура не пройшла, і жодній мірі не стосувалося власне Юрія ?вановича. Депутатський корпус показав, що сама присутність президента та його виступ на підтримку запропонованого кандидата ще не ? гаранті?ю позитивного рішення питання. Парламент ?показав зуби?. Тому до наступного голосування президент готувався ретельніше, навіть підписавши заради цього ?Меморандум? з Віктором Януковичем, більшість пунктів якого всього навсього відповідають чинному законодавству і без всіляких меморандумів ? обов?язковими для виконання законослухняними громадянами.
Щоправда, один з пунктів викликав особливе обурення у більш-менш активної частини населення ? де йде мова про амністію за ст.157 та 158 Кримінального кодексу України (стосовно порушень під час виборів). З одного боку це ?прощення гріхів? на минулих виборах, з другого - сво?рідний аванс на майбутні. Під час інтерактивного опитування на 5-му каналі більше 80 % тих, що подзвонили, вважали це помилкою ( напочатку опитування було слово ?зрада?).
Стосовно інших пунктів меморандуму, то я , наприклад, не уявляю, як Президент, прем??р та В.Янукович будуть ?прискорювати? прийняття зазначених законів чи ?безотлагательно? їх вводити в дію, адже для цього потрібна згода Парламенту, представники якого згаданий документ не підписували.
Підписанти розглядають даний меморандум як ?наповнення конкретним змістом ?Декларації ?днання та співпраці заради майбутнього України?. Парадокс поляга? в тому, що Декларацію підписували одні, а ?наповнюють змістом? дещо інші. На мою думку, яку б гарну посудину не наповнювали низькосортним вином, достатньо скуштувати, а іноді тільки понюхати, щоб склалося правдиве враження щодо вмісту.
Стосовно подальшої політичної долі Юлії Тимошенко я особисто сумнівів не маю. Вона ? яскравою харизматичною особистістю. Шкода лише те, що значна частина електорату у Тимошенко і Ющенка ? спільна, тому знову неминучими будуть сварки в родинах на тему:?За кого голосувати?? У ЗМ? було порівняння народу з дитиною, коли тато і мама розлучаються, а дитина любить обох і їй дуже важко надати комусь перевагу. Хоча завжди важко визначити, що краще для дитини: ?недільний татусь?, який здебільшого перебува? у постійних відрядженнях , зате , коли приходить ? ?дуже любить? і дару? подарунки, чи матуся, яка постійно вихову? та свариться , а заразом і вирішу? всі нагальні проблеми ? від брудних шкарпеток до невдалих побачень. Зважаючи на підлітковий вік нашої держави, вирішити це питання буде непросто.

 

29 вересня 2005р.