Що то за закарпатська школа, де немає Василя?...

…Коли директор першої міської одинадцятирічки Оксана Матолич розказала, як колеги-педагоги Старий Новий рік і День Василя відзначали, не міг утриматися, аби для медіа не написати невеличку інформацію про цю гарну традицію. Славна вість! Але щоби бути в темі, цю "веселкову" замітку читайте далі.

Хоча ужилася подібна звичка тут дещо давніше, та цьогоріч у стінах цієї сторічної берегівської школи з нагоди старо-новорічних свят було настільки радісно та святково, що від яскравої урочистості, пісень і колядок аж дух захоплювало. Тим паче, що зібралася більшість учителів і шкільного персоналу, а їх тут немало – аж 59 осіб. Шкодували, щоправда, бо, приміром, жодного живого (читай – реального) чоловіка чи жінки з цим святим і величним ім‘ям у школі нема.

Звісно, найперше хотілося їх поздоровити та з нагоди дня імені потягнути за вуха (за стародавньою народною традицією, яка на Закарпатті живе віки). Натомість вітання лунали дев‘ятнадцятьом (!) учителькам, яких по-батькові кличуть ...Василівни. Тобто тим, які народилися у сім‘ях, де отці були (або є) Василі. Аж не вірилося, що таке популярне це ім‘я серед предків берегівських педагогів. А воно й не дивно, бо навіть у директорки Оксани Матолич тато має ім‘я Василь. Крім того, тут також працює її сестра Тетяна, отже, з одної родини аж дві Василівни. А ще вчителькою початкових класів працює Євгенія Василівна Шоляк, відтак назвемо таких педагогів, як Наталія Василівна Богуславська, Ольга Василівна Бігорі, Ярослава Василівна Бережник, дві Тетяна Василівни – Добра й Ердевді, Ганна Василівна Лакатош, Маріанна Василівна Пилипенко, Лариса Василівна Чулей, Марія Василівна Товт та інші.

Відтак, аби торжество не було зовсім "прісним", були ходоки до гімназії за учителем-філологом Василиною Кордонець (за сумісництвом вона працює літредактором у місцевій газеті "Берегово"). Однак «Божа» іменинниця-янголятко колядувала у іншому гурті – десь неподалік. А коли точніше, то, мабуть, аж на ...третьому поверсі. Щоправда, щедрувати-колядувати шкільним учителям було кому – сюди з неабиякою радістю завітали учні-вокалісти з молодшої та старшої груп. Разом із ними співали відомі у місті «голоси» Аксенія Безик і Марина Голушко. А потім "нотки" юних колядників-вокалістів злилися зі співом шкільних учителів, тож веселощам того Васильового дня не було меж.

Отже, церковно-різдвяні співи у школі засвідчили, що колядницькі традиції у день Старого Нового року та Святого Василя живуть та не зникнуть. Ніколи!

Петро ГАРМОШКА