Геннадій Москаль — Ламберто Заньєру: Угорці Закарпаття підтримують бажання говорити державною мовою, проте українська та угорська належать до різних мовних груп

Новий Закон про освіту вимагає спілкування з громадськістю, належного роз’яснення, щоби всі суперечки щодо нього не були політизовані. Закон має бути збалансований та повинен забезпечувати право на навчання рідною мовою представників національних меншин водночас забезпечувати вивчення державної мови на належному рівні. Важливо донести це до громадян, щоб запобігти спробам політизувати ці питання і створити нові проблеми. На цьому під час зустрічі з керівниками Закарпаття сьогодні (6.02.) наголосив Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заньєр. Організація з безпеки та співробітництва в Європі також бере активну участь у цьому процесі, зокрема, організовуючи круглі столи переговорів з цього питання за участі представників національних меншин. Один з таких відбудеться найближчим часом в Ужгороді. «Для того, щоби правильно доносити зміст окремих статей Закону про освіту, ми маємо висновки Венеційської комісії, 14 лютого у нас будуть консультації угорською громадою та міністерством освіти. Всі зауваження, пропозиції і можливості імплементації, втілення буде обговорено під час цієї зустрічі», - про це повідомив присутній на зустрічі заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. За його словами, міністерство освіти готове до співпраці з ОБСЄ та комунікації з угорською громадою, а міністр Лілія Гриневич готова очолювати групу для обговорення з Будапештом питання, які викликають занепокоєння.
Голова ОДА Геннадій Москаль вкотре наголосив, прийнятий більшістю Верховної Ради новий Закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, Закону "Про національні меншини в Україні" та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами. За його слід дозволити навчання в середній школі рідною мовою для автохтонних національних меншин, які є носіями мов країн Євросоюзу, котрих не багато в Україні. Угорці Закарпаття підтримують бажання говорити державною мовою, водночас слід зрозуміти, українська та угорська належать до різних мовних груп, необхідно змінити методику викладання державної мови, тому що угорці вчать українську як власну національну мову, але вона для них – іноземна. На цьому наголосив заступник голови облради Йосип Борто. Угорське педагогічне товариство, що діє в Закарпатті, неодноразово зверталося з цим питанням до Міністерства освіти України, на що протягом багатьох років не було реакції. Немає підручників, немає словників або сучасних засобів викладання, кваліфікованих вчителів. Власне, нічого не робилося для того, щоб угорці дійсно вивчали українську мову, - каже Й. Борто. Він також вважає, вести консультації щодо Закону про освіту з представниками національних меншин слід було до, а не після його прийняття. «Це проблема не українців, а угорців Закарпаття, - зазначив Й. Борто. - І ми просимо тут іти назустріч і на допомогу. І ми надаємо пропозиції, як вирішити проблему і покращити ситуацію, бо хочемо зберегти свою ідентичність». Під час зустрічі Г. Москаль також звернув увагу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин на розроблену керівництвом Національної суспільної телерадіокомпанії України Концепцію мовлення нацменшин на суспільному мовнику, який загрожує закриттям «національних» редакцій, які нині діють на Закарпатті.
Джерело: Прес-центр Закарпатської ОДА
До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?

До цієї новини немає коментарів