В Ужгороді відкриють виставку картин Павла Керестея

Уявіть собі, що діти та камери з'являються в лісі вночі або в печері, мрійливі образи фігур, що світяться в токсичному природному ландшафті, природа стає продовженням міського. Картини Павла Керестея збуджують, майже ґвалтують енергію.

«Палаючі зірки, падаючі астероїди, криваві роздуми, вогняні кулі, лиття заклинання на вогненне шоу. Незважаючи на катастрофічні інтонації, ці картини вібрують, спроектовані колосальною силою. Вони світяться при температурі зоряного ядра, максимально підняті синтетичними кольорами. Надзвичайний стан. І все-таки цей вибух форми і кольору майже романтичний, захоплений, підтверджуючи життя, завжди сподіваючись на хороший результат».

Вікторія Бурлака

Павло Керестей, який народився в Ужгороді, вийшов з Паризької комуни, яскравого, підпільного пострадянського арт-простору в Києві та представляв українську нову хвилю наприкінці 1990-х років як плідний художник, займався живописним виробництвом. Він виготовив символістські поп-світи і конфігурації образів сюрреалістів. З тих пір Павло Керестей представляв і виставляв свої роботи на великих персональних та групових виставках з 1990 року.

Далі його творчість розвивалася в багатопрофільному напрямі, поєднуючи живопис, відео та перформенси поряд з нашим спільним проектом під назвою Szuper Gallery, яку ми розробили з кінця 1990-х років. З тих пір Szuper Gallery є інструментом для розробки формальних словників, які розширюють і визначають концепцію галереї як інституційного критика. Наш мультимедійний підхід охоплює відео, продуктивність, інсталяцію та картини, а також реагує на світ мистецтва та світовий контекст, намагаючись змінити визначення соціальної сфери та вирішувати тривоги, вбудовані в капіталістичні фантазії. У цих мультимедійних інсталяціях картини обертаються і виходять з відео-світів, анімації, 3D-моделей, в яких мешкає дивний набір виконавців.

Балетний граніт – у печері представлені серії розписаних установок, які знову з'являються у галереї у великих масштабах через серію пов'язаних з ними живописів та анімаційних відео. Дистопічний ландшафт, що складається з каменів, печер, зірок і диму, знову з'являється як ретельно витончений скульптурний набір, що нагадує печеру дев'ятнадцятого століття, як символ свого роду внутрішньої пишності, який знайшов своє повне вираження в декадентській літературі пізнього XIX ст. У 1853 році в “RockCrystal” Адальберта Штіфтера невинні діти губляться в чудовій печері льодовика. Баварський замок Людвіга II був обладнаний пишною печерою, в якій безумний король проплив через штучне озеро до штамів Вагнера. Анархічна, стихійна і катастрофічна особливість в мальовничих характеристиках одинокої дитини, що залишається живою під час чуми. Персонажі, група психоделічних астронавтів, хіппі в дивній подорожі до самопізнання, що нагадує пошук Барнета Шредера «The Valley» або Антона Ватто, постановку рококо "Подорожідо Кітери".

Виставка та вистави Szuper Gallery включають GRAD London, 2015; Western Front Vancouver, 2014; Perm Museum of Contemporary Art, 2012; Kunstmuseum Thun, 2011; The MacKenzie Art Gallery, Canada, 2008; Kunsthalle Helsinki, 2005; Shedhalle Zurich, Künstlerhaus Bremen, 2002; Whitechapel Art Gallery, 2000; Para/Site Art Space, Hong Kong, 2004; Kunstverein Munich, 1999.

Сузанне Клаузен (Susanne Clausen) – SzuperGallery.

08.02. – 07.03.2018.

Вхід: 20 грн.

Студентам: 10 грн.

 

07 лютого 2018р.