УжНУ плідно співпрацює з Європейським Союзом у рамках програми Еразмус+

• Ваш інститут завжди активний у налагодженні й підтримці контактів із закордонними вишами. Як розвивається співпраця за програмою Еразмус+?
– Раніше Українсько-угорський навчально-науковий інститут уклав угоду із Падуанським університетом в Італії. Співпраця за цим напрямком включає обмін не тільки студентами, а й викладачами. Минулого семестру наші працівники вже їздили викладати в цьому виші, цього – також направили наших викладачів на таку практику. Восени до нас приїздило двоє дівчат, які навчалися в УжНУ півроку, у лютому свій студентський досвід в УжНУ почала здобувати ще одна вихованка італійського університету. Троє студентів нашого факультету вже вирушили на навчання в Падую й повернуться влітку.
• Які враження учасників програми?
– Викладачі виявляють великий інтерес до того, як працює вища освіта в Італії, студентам же хочеться здобути незабутній досвід навчання за кордоном. Для нас було цікаво побачити, чи зможуть іноземці вжитися в колективі УжНУ та які в них залишаться враження. Тепер, до речі, чекаємо на викладачку з літератури, яка майже півроку працюватиме з нашими студентами.
• Як проходило навчання італійок в УжНУ?
– Елена і Кьярра, як і інші учасники програми Еразмус+, вчилися тут за європейською системою: їм потрібно було набрати певну кількість кредитів. Вони обрали російську мову на кафедрі слов’янської філології та світової літератури й певні предмети нашого інституту. Метою студенток було поліпшити знання з російської, тому й більшість дисциплін пов’язали з цим напрямом. Дівчина, яка тепер приїхала з Італії, вибрала одну половину кредитів з угорської мови, а іншу – з російської.
• Як оцінюєте успішність участі свого інституту в програмі?
– Процес обміну безперервний, що не може не тішити. Одні студенти їдуть додому, інші приїжджають до нас на навчання. Позитивним є те, що Європейський Союз надає стипендію на навчання й стажування. Загалом Еразмус+ – дуже хороша програма, яка дозволяє студентам побачити інші університети, провівши в них чи не цілий семестр, а викладачам – обмінятися досвідом із європейськими колегами.
До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Підписано Меморандум про співпрацю між Ужгородською районною радою та ГО «Захист держави».
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?

До цієї новини немає коментарів