Про що писали газети 100 років тому (лютий)

Сезон форшонгових балів продовжувався, лише в ресторані «Корони» протягом місяця відбулися 6 балів: 2 лютого – бал «Червоного Хреста», 6 лютого – бал-карнавал спортивного товариства «UTK», 7 лютого – бал Католицького юнацького товариства, 14 лютого – бал Християнсько-соціалістичної партії, 21 лютого – бал офіціантів, 28 лютого – Пурім-бал.
Також жваво обговорювали у пресі нову вимогу від місцевої поліції – знімати капелюха в кінотеатрі. Стосувалося це жінок, котрі часто приходили на кіноперегляди у пишних капелюхах, перекриваючи огляд тим, хто сидів за ними. Скарг, мабуть, було багато, бо одного вечора поліцейський, присутній на кінопоказі (на жаль, не було зазначено, в якій саме будівлі), повідомив: поки всі жінки не знімуть капелюхів – показ не почнеться. Обуренню жінок не було меж. «Та вже одразу накажіть нам побрити голови наголо!», – писали вони в скаргах до місцевих газет.
У лютому 1926 року до Ужгорода з візитом приїхав високий гість – міністр закордонних справ Чехословаччини Едвард Бенеш. Його зустрічали болотом біля вокзалу й живим коридором на вулицях міста, оселився він у номері 5 готелю «Корона», а ввечері прочитав у свіжій газеті новину про те, що його віллу в Празі пограбували.
Були в лютому 1926 року й сумні новини. В кінці вулиці Бозош, на місці нинішнього транспортного кола й готелю «Ужгород», в ті часи розміщувався один із міських сміттєвих полігонів. Одного дня міський підмітальник Янош Тирпак привіз туди сміття й побачив серед непотребу тільце мертвого немовлятка без голови. Поліція почала розслідування, але того місяця винуватців смерті дитини так і не виявили.
А вночі 21 лютого хтось розбив на друзки скульптуру Яна Непомуцького на Кальварії. Вона стояла на початку кладовища на кам’яному постаменті, туди її перенесли за рік до цього з берегів Малого Ужа, коли заміняли Малий міст (міст біля готелю «Берчені») з дерев’яного на залізний. Скульптура була цінною як історично, так і з мистецького боку – її виготовив талановитий місцевий скульптор Янош Петрідес. Винних у знищенні скульптури так і не знайшли.
Фото відвідин Едварда Бенеша в 1926 році я не знайшла, тому покажу фото з візиту 1934 року. Готель «Корона», 1934 рік, Едвард Бенеш – ліворуч із капелюхом у руках. Фото – з фондів Закарпатського обласного музею ім. Т. Легоцького.
Тетяна Літераті, Втрачений Ужгород
До теми
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Втрачений Ужгород: будинок піаністки Емілії Кофман
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті

До цієї новини немає коментарів