В Ужгороді побачила світ грунтовна монографія про радянізацію Закарпаття

Доцент кафедри історії України Ужгородського університету Василь Міщанин оприлюднив значну обсягом монографію «Радянізація Закарпаття 1944–1950 рр.» (644 сторінок). Вона рекомендована до друку Вченою радою вишу, а її відповідальним редактором виступив завідувач кафедри історії України, професор Роман Офіцинський.
Відразу треба віддати належне автору за введення в науковий обіг значної кількості нових документів не тільки з Державного архіву Закарпатської області, а й із загальнодержавних.
Уже перші роки радянської влади запам’яталися закарпатцям арештами військовою контррозвідкою «СМЕРШ» діячів Карпатської України, депортаціями німців та угорців. В. Міщанин відзначає особливості кадрових призначень, проведення місцевих і парламентських виборів. Справедливо підкреслюється обмеження політичних прав усіх соціальних верств. Аграрна політика (колективізація) була спрямована на цілковитий контроль над закарпатським селянином, його закріпачення колгоспно-радгоспним ладом. Тим, хто противився колективізації, шлях був короткий: арешт, засудження, ув’язнення.
Автор не заперечує, що зрушення в культурі, освіті, медицині були значними і викликали підтримку населення. Але не слід забувати, що головним завданням закладів освіти і культури стало комуністичне виховання і пропаганда радянського способу життя. На значній джерельній базі розглянуто й антирелігійну діяльність радянських і партійних органів.
За радянським законодавством церква була відокремлена від держави, а школа – від церкви. Та цього виявилося замало. Тоталітарна держава всіляко втручалася в діяльність конфесій. Православна церква змушена була змінити свою юрисдикцію: перейти від Сербського патріархату до Московського (1945 р.). Радянські спецагенти вбили єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Ромжу (1947 р.), а саму церкву ліквідували 1949 р.
У виданні охоплено різноманітні аспекти радянізації Закарпаття. Чимало з них висвітлені в сучасних публікаціях. Однак цілком можна стверджувати, що праця Василя Міщанина є комплексним дослідженням процесів радянізації Закарпаття 1944-1950 рр., написана на основі документів, які вперше вводяться у науковий обіг. Частково дослідник долучився і до публікації документів. Доволі пізнавальною є публікація в тексті низки фотоілюстрацій важливих документів і суспільно-політичних подій.
Наприкінці монографії подано 35 документів, які, на нашу думку, вдало роблять наголос на головних складових елементах політики радянізації. Це передусім матеріали з фондів Державного архіву Закарпатської області (м. Ужгород) та Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ). Архівні документи підкріплено усно-історичними джерелами, зібраними студентами історичного факультету у 2015 р. в ході етнографічної експедиції.
Вихід монографії В. Міщанина «Радянізація Закарпаття 1944-1950 рр.» є вагомим внеском в історіографію історії Закарпаття ХХ ст., «радяністики», краєзнавства. Монографія стане в пригоді краєзнавцям, студентам, усім шанувальникам минулого.
Дмитро Данилюк, доктор історичних наук, заслужений професор УжНУ
До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка

До цієї новини немає коментарів