Делікатний декор модерної архітектури в Ужгороді, або що треба знати про "штучний камінь"

Чи не єдиним декором на спорудах функціоналізму, експресіонізму, традиціоналізму та пуризму є стрічковий ледь помітний візерунок, зазвичай нанесений на кутах фасадних стін, навколо вікон та порталів, на перепадах різних поверхонь тиньку. Цей делікатний декор у спеціалізованій літературі має назву “штучний камінь” (faux stonework — англ., umlý kámen—чеськ.).

Обрамлення в вигляді штучного каменю можна віднести до найбільш працезатратних і водночас найбільш вишуканих декоративних способів завершення поверхні фасаду. Його робили зі спеціальної тинькової суміші, яку, після нанесення на поверхню стіни, залишали на період від 5 днів до 2 тижнів, аби маса застигла до необхідної консистенції. Коли поверхня ставала достатньо твердою, майстри-каменярі за допомогою каменярських інструментів і технік створювали ефект, що імітує насічки на натуральному камені.

В Ужгороді суміші обрамлення “штучний камінь”зустрічаються переважно червоних, жовтих, білих і сірих кольорів нюансних відтінків. Глибина перепаду відносно лицьової шліфованої поверхні декору варіювалася від 2 до 20 мм.

Попри надзвичайно кропіткий процес досягнення ефекту “штучного каменю”, він є на більшості будівель міжвоєнного періоду в Ужгороді, так само як і на спорудах архітектури модернізму Чехословацької Республіки та інших країн Європи. Навіть більше: саме за збереженим “штучним каменем” можна ідентифікувати період побудови деяких модерністичних будівель нашого міста, які за останній час були перебудовані власниками до невпізнаваності.

Джерело: medium.com