Буремні часи вносять круті зміни в долі людей...
ВАЦЛАВ ФІАЛА (1896 – 1980) – художник, живописець, графік, ілюстратор.
Заслужений художник ЧССР (1967). У 1928 році приєднався до Асоціації чеських графіків HOLLAR, а з 1956 по 1960 рік очолював її. Нагороджений срібною медаллю на Всесвітній виставці в Парижі у 1936 році, а в 1976 році – чехословацьким орденом Праці.
Художник народився 15 липня 1896 року в Празі. Батько, також на ім’я Вацлав, був інженером-електриком. Ця робота вимагала частих переїздів, у результаті чого у 1898 році вся родина переїздить до Петрограда, через кілька місяців – у Москву, потім – Ростов, Балаклава, Київ, у 1910 році живуть у Відні, а у 1911 році родина Фіала оселяється в Харкові. Батьки віддають юнака до харківської Вищої художньої школи, де він навчається з 1911 по 1915 рік і яку закінчує з відзнакою. Після Харкова ще один рік проходить студії в Академії образотворчого мистецтва в Петрограді (Санкт-Петербург).
Буремні часи вносять круті зміни в долі людей. У 1916 році Вацлав повертається до Харкова, а згодом родина Фіала опиняється у Владивостоку, перебиваючись непостійними заробітками. Тут художник створює плакати, малює карикатури до періодичних видань, ілюструє «Містерію Буф» В. Маяковського, паралельно працює викладачем із рисунку, а також бере участь у місцевих виставках (1920, 1921, 1922).
У 1920 році доля зводить Вацлава Фіала з українським художником-футуристом Давидом Бурлюком, який із сестрою Маріанною, дружиною Марією та двома синами тимчасово оселився в цьому далекосхідному місті. На момент зустрічі фінансові справи у Вацлава йшли не дуже добре, і Давид запропонував йому поселитись у них.
Восени 1920 року Давид Бурлюк разом ще з одним українським художником Віктором Пальмовим організовують виставку-продаж в Японії у місті Токіо. Завдяки заробленим коштам до них невдовзі зможуть приєднатися родина Бурлюка та Вацлав. У Японії художники організовують виставки футуристів ще у двох містах – в Осако та Кіото. В 1921 році Вацлав Фіала та Маріанна Бурлюк вінчаються в Токіо. На початку 1922 року Давид Бурлюк із сім’єю виїздить до США, а молодята відправляються до італійського портового міста Трієст, через яке добираються до Праги. У вересні 1922 року в подружжя народжується син Володимир.
У період з 1923 по 1927 рік Вацлав навчається у празькій Академії мистецтв у педагога-графіка Макса Швабінського (Max Švabinský). Отримавши щорічну стипендію, в 1927 році вирушає до Франції. У Парижі художник проводить два роки і бере участь у виставках Осіннього Салону.
Дослідження народних типів та звичаїв привело митця на Підкарпатську Русь (назва Закарпаття за часів Першої Чехословацької республіки), де його приваблювала архаїка й той факт, що цей регіон мало зачепила цивілізація.
Впродовж 1936-1937 років художник створив чимало робіт, присвячених цьому краю. Зі спогадів митця з цього періоду: «Гадаю, що моє перебування на Підкарпатській Русі було одним із найщасливіших періодів мого життя. Я працював із натхненням. Вабили мене як красива природа, так і прекрасні типи простих, нелукавих людей та їхнє патріархальне життя. У місцевому господарстві головну роль відігравав натуральний обмін. Мені здавалося, ніби я опинився в якійсь країні, де час повернувся назад на кілька століть. Доводилося всюди стикатися зі способом життя, традиціями, характером виробництва, які переносили мене в часи існування древніх слов’ян».
У березні 1943 року Асоціація музеїв провела виставку художника в місті Слани (Slaný). На ній художник представив 119 робіт, серед яких були як нові малюнки, портрети й пейзажі, так і ранні картини, написані в Японії та Україні.
З 1920 по 1975 роки художник проілюстрував та оформив понад 155 книг чеської та світової літератури, а ще додатково митець написав і проілюстрував кілька власних книг: «Огасавара» (1920), «Сад Уено» (1931), «Дорога на Фудзіяму» (1934), «Каарантамо, людина з Місяця» (1936).
Вацлав провів багато персональних виставок: у Чехословаччині, Франції, США, Польщі, Великобританії, Японії, Болгарії та СРСР (п'ять виставок), остання і найбільша (експонувалося понад 300 робіт а також багато ілюстрованих ним книг) виставка була відкрита у 1976 році у Львові та згодом у Москві. Брав участь у міжнародних книжкових виставках в Гамбурзі, Кракові, Оломоуці, Познані, Комо, Берліні, Будапешті, Банській Бистриці та ін.
Олександр Нікітчук, Культурно-мистецька фундація Brovdi Art
-->
До теми
- В Ужгороді відбувся семінар-пленер для художників-аматорів та викладачів мистецьких шкіл Закарпаття
- Фестиваль актуальної драматургії «ДРАМА СЬОГОДЕННЯ» – на сцені Закарпатського облмуздрамтеатру!
- «Ужгород колись і нині»: у «Совиному гнізді» презентували колекційний фотоальбом
- Хор «Cantus» розпочинає тур Закарпаттям для підтримки 68 окремого батальйону 101 Закарпатської бригади ТрО
- Модульні дачні будиночки від виробника
- ЮНІСЕФ, Jerry Heil i «Ти як?» випустили пісню для підтримки ментального здоров’я підлітків і молоді
- У Броньці відкрили Хаб для молоді, щоб «було куди піти»
- У Хусті відбулося нагородження переможців і гала-концерт
- В Ужгороді відкрили першу у 2024 році міні-скульптуру «Дідуся Вечернічка»
- В Ужгороді 16 березня відбудуться меморіальні заходи до другої річниці трагедії Маріупольського театру
- У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
- У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні «Красне поле»
- Закарпатців закликають доєднатися до до Національного тижня читання
- Закарпаття разом зі всією країною відзначатиме 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Анонси заходів
- Представлення української культури за кордоном: грант у розмірі 60 тис. євро від Креативної Європи
- «Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві
- Закарпатський народний хор запрошує на яскраве мультикультурне фолькшоу!
- Закарпатська обласна філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
- Експедиція до Річки – села, славного гунями
- З нагоди Міжнародного дня рідної мови в Ужгороді вчетверте відбувся поетичний марафон «Єднаймося в мові»
До цієї новини немає коментарів