Буремні часи вносять круті зміни в долі людей...

ВАЦЛАВ ФІАЛА (1896 – 1980) – художник, живописець, графік, ілюстратор.

Заслужений художник ЧССР (1967). У 1928 році приєднався до Асоціації чеських графіків HOLLAR, а з 1956 по 1960 рік очолював її. Нагороджений срібною медаллю на Всесвітній виставці в Парижі у 1936 році, а в 1976 році – чехословацьким орденом Праці.

Художник народився 15 липня 1896 року в Празі. Батько, також на ім’я Вацлав, був інженером-електриком. Ця робота вимагала частих переїздів, у результаті чого у 1898 році вся родина переїздить до Петрограда, через кілька місяців – у Москву, потім – Ростов, Балаклава, Київ, у 1910 році живуть у Відні, а у 1911 році родина Фіала оселяється в Харкові. Батьки віддають юнака до харківської Вищої художньої школи, де він навчається з 1911 по 1915 рік і яку закінчує з відзнакою. Після Харкова ще один рік проходить студії в Академії образотворчого мистецтва в Петрограді (Санкт-Петербург).

Буремні часи вносять круті зміни в долі людей. У 1916 році Вацлав повертається до Харкова, а згодом родина Фіала опиняється у Владивостоку, перебиваючись непостійними заробітками. Тут художник створює плакати, малює карикатури до періодичних видань, ілюструє «Містерію Буф» В. Маяковського, паралельно працює викладачем із рисунку, а також бере участь у місцевих виставках (1920, 1921, 1922).

У 1920 році доля зводить Вацлава Фіала з українським художником-футуристом Давидом Бурлюком, який із сестрою Маріанною, дружиною Марією та двома синами тимчасово оселився в цьому далекосхідному місті. На момент зустрічі фінансові справи у Вацлава йшли не дуже добре, і Давид запропонував йому поселитись у них.

Восени 1920 року Давид Бурлюк разом ще з одним українським художником Віктором Пальмовим організовують виставку-продаж в Японії у місті Токіо. Завдяки заробленим коштам до них невдовзі зможуть приєднатися родина Бурлюка та Вацлав. У Японії художники організовують виставки футуристів ще у двох містах – в Осако та Кіото. В 1921 році Вацлав Фіала та Маріанна Бурлюк вінчаються в Токіо. На початку 1922 року Давид Бурлюк із сім’єю виїздить до США, а молодята відправляються до італійського портового міста Трієст, через яке добираються до Праги. У вересні 1922 року в подружжя народжується син Володимир.

У період з 1923 по 1927 рік Вацлав навчається у празькій Академії мистецтв у педагога-графіка Макса Швабінського (Max Švabinský). Отримавши щорічну стипендію, в 1927 році вирушає до Франції. У Парижі художник проводить два роки і бере участь у виставках Осіннього Салону.

Дослідження народних типів та звичаїв привело митця на Підкарпатську Русь (назва Закарпаття за часів Першої Чехословацької республіки), де його приваблювала архаїка й той факт, що цей регіон мало зачепила цивілізація.

Впродовж 1936-1937 років художник створив чимало робіт, присвячених цьому краю. Зі спогадів митця з цього періоду: «Гадаю, що моє перебування на Підкарпатській Русі було одним із найщасливіших періодів мого життя. Я працював із натхненням. Вабили мене як красива природа, так і прекрасні типи простих, нелукавих людей та їхнє патріархальне життя. У місцевому господарстві головну роль відігравав натуральний обмін. Мені здавалося, ніби я опинився в якійсь країні, де час повернувся назад на кілька століть. Доводилося всюди стикатися зі способом життя, традиціями, характером виробництва, які переносили мене в часи існування древніх слов’ян».

У березні 1943 року Асоціація музеїв провела виставку художника в місті Слани (Slaný). На ній художник представив 119 робіт, серед яких були як нові малюнки, портрети й пейзажі, так і ранні картини, написані в Японії та Україні.

З 1920 по 1975 роки художник проілюстрував та оформив понад 155 книг чеської та світової літератури, а ще додатково митець написав і проілюстрував кілька власних книг: «Огасавара» (1920), «Сад Уено» (1931), «Дорога на Фудзіяму» (1934), «Каарантамо, людина з Місяця» (1936).

Вацлав провів багато персональних виставок: у Чехословаччині, Франції, США, Польщі, Великобританії, Японії, Болгарії та СРСР (п'ять виставок), остання і найбільша (експонувалося понад 300 робіт а також багато ілюстрованих ним книг) виставка була відкрита у 1976 році у Львові та згодом у Москві. Брав участь у міжнародних книжкових виставках в Гамбурзі, Кракові, Оломоуці, Познані, Комо, Берліні, Будапешті, Банській Бистриці та ін.

Олександр Нікітчук, Культурно-мистецька фундація Brovdi Art