Американську драму про парадоксальну любов показав театр в Ужгороді

Актори (Олександр та Світлана Мавріц) впродовж півтори години тримають зал у напрузі, демонструючи всію гаму емоцій, які спалахують між багаторічними коханцями. Парадоксальна історія викликала у глядачів то сміх, то сльози. Адже на сцені кожен бачив… себе.
Вистава атмосферна, зі стилістикою повоєнної Америки, з чудовим художнім і музичним оформленням та розкішними балетними номерами чотирьох молоденьких покоївок у готелі, де розгортається ця неймовірна «лав сторі». Вдячні глядачі довго не відпускали акторів та авторів зі сцени, щиро аплодуючи та вигукуючи «Браво!». Вистава належить до тих, які хочеться переглянути ще не раз.
«Це серйозна робота, – коментує київський режисер Віталій Семенцов, який спеціально приїхав на ужгородську прем’єру. – П’єса дуже складна. Я б її побоявся взяти до роботи, бо грати акторам різницю в 25 років і тримати зал та ще й на малій сцені, де все під збільшувальним склом, це неймовірно складно. Тут не збрешеш. Михайлу Фіщенку це вдалося. Він знайшов філігранну точність режисерської концепції і підтвердив свій минулорічний диплом з відзнакою. Гарно вибудував балетні номери, які обрамлюють дію, доповнюють виставу. У театрі росте талановитий, креативний балетмейстер Дмитро Сньозик. Сьогодні на сцені був справжній театр».
«Вистава «The same time next year», як і попередні вистави на нашій малій сцені, схвилювала, зачепила за живе. Захотілося помовчати, подумати про себе, провести паралелі зі своїм життям, зрештою, вистава спровокувала самій собі поставити деякі питання… Попри те, що актори, з погляду моралі поводилися не зовсім етично, їх не хотілося засуджувати. Їхні стосунки викликали у глядача потребу аналізу, розуміння, а в декого, може, і заздрість…» – коментує викладач кафедри туризму та міжнародних комунікацій УжНУ Оксана Панько.
Другий показ «Same time, next year» («Наступного року в цей же час») відбудеться в п’ятницю, 6 липня, о 18.30. На сцені гратиме інша пара акторів – заслужений артист України Степан Барабаш та Наталія Немеш-Фечо. Щоправда, квитків на другий показ прем’єри вже майже не залишилося.
До теми
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?
- Першими новонародженими 1 січня 2026 року в Ужгороді стала двійня дівчаток
- Богдан Андріїв: "Із Новим роком! Хай 2026-ий принесе Україні Перемогу, мир і довгоочікуване повернення всіх, хто зараз далеко – на фронті чи вимушено за кордоном"
- Богдан Андріїв: «Щиро вітаю із Різдвом! Нехай у кожній оселі панують злагода, тепло і віра в Перемогу»
- Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею
- НПП «Синевир» став місцем проведення ретриту психологічної підтримки для родин Захисників України
- В Ужгородському перинатальному центрі у листопаді з’явилися на світ 162 малюки
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді


До цієї новини немає коментарів