Мій маленький Ужгород

1. Hasta la vista, Lenin

вул. Залізнична

Вас вітає Ужгород, а з ним і перша міні-скульптура нашого маршруту. 

"Hasta la vista, Lenin" - таку назву їй дав Михайло Колодко, її автор, той, хто розпочав рух партизанської скульптури в Ужгороді. Ніяких дозволів від міської ради, тільки бачення художника. 

Вагончик з'явився до 100-ої річниці Жовтневої революції, таке собі прощання із історією.

1917 рік, квітень, Перша світова війна ще триває. В. Ленін звертається до уряду Німеччини з проханням пропустити його товарищів по зброї на чолі з ним через територію країни, що на той час була у стані війни з Росією. Німецький уряд дав згоду, адже розраховував на те, що, діставшись Швейцарії, Ленін організує переворот та закінчить війну, як і сталося, але Німеччині це не допомогло. Війна була програна. 

Майбутні більшовики подорожували в опломбованому вагоні, який автор і зобразив. 

Якщо підсвітити та заглянути всередину, можна побачити погруддя вождя пролетаріату. 

Автор: Михайло Колодко. 

Коваль: Роман Мурник. 

2. Гаррі Гудіні

пл. Богдана Хмельницького

Відомий ілюзіоніст, фокусник, майстер дивовижних звільнень із камер та скринь, народився в 1874 році у Будапешті, що в той час, як і Ужгород, входив до складу Австро-Угорщини. А родичі Гудіні жили на Закарпатті. Може, навіть в Ужгороді...

Скульптура встановлена 24 березня 2015 року, в день народження майстра перетворень. 

3. Лебедине озеро

Київська набережна

"Коли нема що сказати, а час працює на тебе — нехай пограє музика Чайковського"

"Лебедине озеро" — балет Петра Чайковського з лібретто Володимира Бєгічева, в основу якого покладено сюжет німецької легенди про принцесу Одетту та злого чаклуна Ротбарта, що перетворив її на лебедя. Вперше твір виконано на сцені Большого театру у Москві в 1877 році, критики рознесли його вщент. В 1895 році у Маріїнському театрі у Петербурзі під керівництвом Маріуса Петіпа та Льва Іванова поставили оновлене "Лебедине", саме ця версія відома нам зараз. 

Оцінивши популярність балету, в 30-ті роки радянське партійне керівництво вирішує використовувати його в якості політичної пропаганди, тому що він масовий, щирий та патріотичний.

В 80-ті роки балет отримав ще одну особливу роль. Петро Ілліч, напевно, не міг припустити, що під "Лебедине озеро" почнуть ховати радянських генеральних секретарів та мовчати про путч в СРСР. 

Фото: day.kiev.ua

• 

4. Їглавські їжачки

Київська набережна, 7

Чеське місто Їглава знаходиться на південному сході країни на однойменній річці Їглава. Вперше згадується у літописах в 1233 році. 

В 2010 році стало містом-побратимом Ужгорода. 

Чому їжаки? Прапор міста вам підкаже...

Автор: Михайло Колодко. 

Коваль: Василь Криванич. 

5. Вузол Кротона

Київська набережна

Поява вузла Кротона в місті також має свою історію, пов'язану з Ужгородом, а якщо точніше, то з с. Білки Іршавського району Закарпатської області. Михайло Колодко, автор серії міні-скульптур, вирішив увічнити пам'ять про закарпатського силача, атлета та боксера Івана Фірцака (Кротона), який в 1928 році здобув титул найсильнішої людини планети. 

Артист виступав в 64 країнах, його трюки справляли неабияке враження: він пальцями згинав цвяхи, зубами тягав вантажівки, жонглював штангами, гирями та ядрами, на кориді в Іспанії голіруч перемагав биків. Вперше в США виконав номер "Людина під колесами машини", під час якого автомобіль переїхав колесами його горло, про це писало чимало американських газет, за що, ймовірно, згодом і отримав у подарунок автомобіль Форд. Пізніше за запрошенням британської королеви виступав у Тауері та переміг чемпіона по боксу у суперважкій вазі Джона Джексона. 

За його неабияку силу його почали звати Кротоном на честь античного героя, сподвижника Геракла, що заснував однойменне місто, в якому жили найвеличніші спортсмени Древньої Греції. 

В 1930-х роках атлет повернувся до рідного села. Після встановлення радянського режиму всі його нагороди були конфісковані, його син опинився у таборах за сфальсифікованою справою по причетності до ОУН. Та це не зупинило Івана Силу. Він засновав першу силову школу мистецтв та циркову школу, випускники яких ставали чемпіонами з важкої атлетики.

Скульптура з'явилася на підтримку фільму "Іван Сила", що вийшов в 2014 році.  

Автор: Михайло Колодко. 

Коваль: Василь Криванич. 

6. Пам’ятник виноградному грону

Київська набережна, 3

Виноробство в Закарпатті почало розвиватися ще в ХІІІ столітті. Воно переживало спади та підйоми, але залишилось одним з традиційних занять місцевого населення. Та, не дивлячись на різномаїття видів закарпатських вин, популярністю у місцевих користуються й молдавські вина.  

Так, в 2016 році на Київській набережній з'явився пам’ятник виноградному грону, який відкрила офіційна молдавська делегація на знак укріплення культурних та зовнішньоекономічних взаємовідносин між країнами. 

Подейкують, що всередині скульптури знаходиться справжнє вино "Букет Молдавії", що з часом стає краще. 

7. Švejk

Київська набережна, 3

"...цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім'я якого ще за часів Австро-Угорщини було на устах усіх громадян Чеського королівства, і слава якого не примеркне і в Республіці. Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, змальовуючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив отой дурень Герострат, щоб потрапити до газет та шкільних хрестоматій. А цього вже досить." — Ярослав Гашек.

Скульптура встановлена в 2012 році на честь роковин українсько-чеської дружби, а також як пам'ятник повоєнному місту (не випадкові тут і отвори від куль). "Пригоди бравого вояка Швейка" й досі залишається одним із найпопулярніших антивоєнних романів, написаних після Першої світової. Це оповідь простого вояка Швейка, в якій мажорними нотами звучить протест проти насильництва та війни. 

Офіційне відкриття скульптури здійснив онук Ярослава Гашека, Ріхард. 

• 

8. Тіводор Чонтаварі Костка

Київська набережна

Неординарний та нетиповий, художник, якого вважали божевільним, а геній не визнавали за його життя, свої юні роки провів в Закарпатті, навчаючись в Ужгородській гімназії. Пізніше, заробивши на навчання, їде в Мюнхен та Париж. Вже в перших роботах відчувається самобутність художника, його неповторний стиль. 

"Пейзаж конкретного географічного місця набуває у полотнах Чонтварі позачасового виміру, архітектурні мотиви – як міста вічної благодаті, образи святих ніби зійшли зі сторінок Біблії. Пізніше про нього скажуть: він відважився малювати вічність." — zakarpat.brovdi.art.

Михайло Колодко, автор скульптури, зобразив його ковзанярем, бо, за його словами, той був найкращим. 

9. Статуя Свободи (Statue of Liberty)

Православна набережна, 1

Статуя Свободи або "Маяк Ungvar" є однією з найпопулярніших у туристів із серії партизанських скульптур Ужгорода. 

В мініатюрну статую Свободи вмонтовано діод, який своїм сигналом сповіщає про повернення додому закарпатських заробітчан з далеких країв, таким чином це найменший за розміром діючий маяк, висота якого складає 17 см, а вага лише 2 кг. 

А ще це найменша статуя Свободи у світі. 

До речі, існує чудова традиція, започаткована Федором Шандором, амбассадором міста та знаним експертом закарпатського туризму — одягати Свободку (як її називають місцеві) на свята у відповідний одяг. Можливо, вам пощастить, і ви побачите її в якомусь новому образі...

10. Кубик Рубіка

Православна набережна, 1

Скульптура всесвітньо відомої іграшки, яку встановлено на «консульських сходах» в дні 40-ліття кубика Рубіка.

Мало хто знає, що кубик винайшов угорський скульптор та викладач архітектури Ерньо Рубік, запатентувавши свій винахід в 1975 році, назвав його "магічний куб". Пізніше механічну головоломку перейменували на ім'я її винахідника. 

У 1980 році, коли головоломка була максимально популярною, її крутив кожен п'ятий з жителів нашої планети. 

За час існування кубик Рубіка став лідером за кількістю проданих екземплярів — більше 350 млн штук.

Станом на 2018 рік офіційно зафіксовано рекорд збирання кубика - за 4.22 секунди, який належить Феліксу Земдегсу.

11. Міклош Берчені і Крістіна Чакі

Православна набережна, 5

Скульптуру присвячено останній любові, історія якої відбувалася в Ужгородському замку, та закінчилася далеко за кордоном, у Туреччині. 

Крістіна Чакі була красунею, але особисте життя її ніяк не складалося. Два рази вона виходила заміж, обидва рази овдовіла. Та третій раз приніс довгоочікувану любов та злагоду. Вона зустріла графа Міклоша Берчені, лідера національно-визвольної війни угорського народу, який був вдвічі молодший за неї. 

Сімейна пара обрала своїм родовим гніздом Ужгородський замок, який перетворила в великосвітський центр політичного та культурного життя Закарпаття. У замку в той час налічувалося близько 135 художніх полотен маслом, велика кількість гравюр, найцінніших гобеленів, на яких була зображена вся історія Угорщини.

Крістіна Чакі була відома не тільки красою, але своїм скромним характером та сильним розумом, в зв'язку з чим стала ідеалом жінки в Угорщині.

В 1710 році Міклоша Берчені було оголошено зрадником батьківщини, він змушений був тікати за кордон. Крістіна послідувала за ним...

12. Бела Барток

Православна набережна

Скульптура всесвітньо відомого композитора, піаніста, фольклориста Бела Бартока, який провів свою юність на Закарпатті.

Найважлівіше місце у творчості Бартока займають інструментальні твори. Видатне значення мають його наукові дослідження в області фольклористики. Серед його фольклорного зібрання є чимало українських пісень. 

Посмертно визнаний гідним премії ім. Кошута (1948 рік) та Міжнародної премії Миру (1955 рік).

На жаль, на даний час скульптура не існує, але автор пообіцяв її відновити. Чи пощастило вам її знайти?

Шукайте навпроти угорського консульства. 

13. Кукоц — символ рибалок

набережна Ботанічна

Місцевих не здивувати, а от туристи чухають потилицю, що ж то за Кукоц такий. Справа в тому, що Кукоц — герой угорського мультиплікаційного фільму, під який засинав майже кожен третій житель міста.  

Кукоц — символ рибалок, тож, за місцевою легендою, щоб рибалка була успішною, треба потерти йому носа, тоді буде добре клювати. 

14. Помічник святого Миколая

набережна Незалежності

19 грудня 2010 року, так, саме на день Святого Миколая (будь-які співпадіння не випадкові) на набережній Незалежності з'явився Миколайчик або помічник святого Миколая. За легендою, існує справжній лист від Святого Миколая, в якому він призначає Миколайчика своїм офіційним представником у місті. Тож, якщо ви поводили себе добре цього року, гайда до нього терти носа та загадувати бажання. 

15. Carpathia

набережна Незалежності

"Карпатія" — відомий пасажирський пароплав, що належав британській судоплавній компанії. В 1912 році (під час аварії на пароплаві "Титанік") першим прийшов на допомогу, взявши на борт всіх тих, кому вдалося врятуватися (705 пасажирів). 

А наші Карпати захищають нас від холодних вітрів зі сходу...

Ось така алюзія. 

Підказка. Якщо плануєте відвідати "Карпатію" ввечері, будь ласка, візьміть із собою чайну свічку, щоб засвітити віконця корабля.

 

16. Jon Lord

набережна Незалежності

Джон Дуглас Лорд — британський клавішник, композитор, рок-музикант, відомий учасник гуртів "Whitesnake" та, звісно, Deep Purple. В своїх роботах Джон Лорд часто використовує електронний орган (орган Гаммонда). Його творчість зазнавала впливу академічних композиторів та джазменів. 

Як зазначає Михайло Колодко, автор скульптури: «В окулярах-каплях Джона Лорда відображається ціла епоха, яка зігрівала закарпатців в період "застою"». Художник відсилає нас у часи, коли по телевізору лунали сумні акорди радянської поп-музики, та галичани могли тишком-нишком налаштувати хвилю забороненого радіо та послухати щось пристойне, накшталт Deep Purple.

Обов'язково стати поряд з фігуркою та, дивлячись на річку Уж, проспівати улюблений хіт. 

Ми пропонуємо Smoke on the Water (доступний у ботах)

17. Hallam

пл. Поштова, 4

Або мій маленький телефон. Ви можете не пам'ятати, але саме так виглядав телефон, досить великий, із дротом, який завджи чіплявся за ніжки дивану.

Можливо, автор хотів нагадати, що все ж таки іноді треба телефонувати тим, кого любиш. Не важливо, як виглядає твій телефон... 

18. Єдина

пл. Поштова

Знов про аналогії. Автор скульптури порівнює країну із плиткою шоколаду. Шоколад люблять всі, от і хочуть їм поласувати, "відкусивши" собі добрий шмат...

Нехай наша країна завжди залишається цілою плиткою, об яку усіляки невігласи тільки зламають зуби, отримуючи зась...

Автор: Михайло Колодко. 

19. Григорій Жаткович

площа Жупанатська, 3

Міні-скульптура присвячена першому губернатору Підкарпатської Русі (1920-1921), однієї з п'яти земель, що входили у склад першої Чехословацької Республіки, що існувала з 1919 по 1938 роки. Пізніше отримала назву "Карпатська Україна".

Григорій Жаткович народився на Закарпатті, та в 5-річному віці переїхав у США, де закінчив юридичний факультет Пенсильванського університету. В 1918 році на чолі Американської народної ради угрорусинів вів переговори із 28-им президентом США Вудро Вільсоном та майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком. Ініціював проведення плебісциту серед американських земляків, результати якого підтвердили бажання більшості (67%) приєднати Закарпаття до Чехословацької Республіки. 

20. Andy Warhol

пл. Жупанатська

Енді Воргол (справжнє ім'я — Ендрю Варгола), відомий на весь світ митець українського (лемківського) походження, один із провідних засновників поп-арт культури, дивовижна постать на сучасній арт-сцені, який ще за життя став легендарним. 

Художник, скульптор, кінорежисер, видавець — його іпостасі можна довго перераховувати...

Не дивно, що автор скульптури (Михайло Колодко) "посадив" Енді поряд з однією з найвизначніших мистецьких установ міста — Закарпатським обласним художнім музеєм ім. Йосипа Бокшая. Але як посадив? Спиною. Бо, як зазначив пан Михайло: "В музеї є Айвазовський (2 роботи — примітка ред.), а Воргола нема. Коли з'явиться бодай репродукція, я поверну його обличчям до музею". 

Існує чудова традиція: щороку студенти розписують писанки у стилі поп-арт, а комісія обирає найкращі роботи. Може, приєднаємося й ми?!

21. Майкл Стренк

вул. Тиха, 1

Майкл Стренк, американський воєнний українського (лемківського) походження, став відомим завдяки фотографії Джо Розенталя "Підняття прапору над Іводзімою", що зафіксувала фінал (встановлення американського прапору на горі Сурібаті) однієї з найзапекліших битв між японськими та американськими військами під час заключної стадії Другої Світової війни, а саме першій наземній операції США на о. Іводзіма, яка тривала майже місяць, єдина операція, під час якої втрати США перевищували втрати Японії. 

Скульптура встановлена на вході в словацьку гімназію  № 4. 

22. Малий Уж

вул. Фединця, 12

Локацію обрано не випадково, та й сюжет не притягнут за вуха. 

Композиція знаходиться на перехресті вул. Фединця та провулку Гірчичне зерно. Ще в 1930 році саме тут текла річка Малий Уж. Вулиця Фединця в точності повторює її русло. 

Була, то й гаразд. Та не все так просто. Ця річка мала величезне значення для міста, адже разом із Великим Ужом перетворювала територію Ужгородського замку на острів, роблячи його неприступним. Також подейкують, що в ті часи тут працював млин, а, може, й не один, що молов борошно для всього міста. 

Автор: Михайло Колодко.

Коваль: Василь Криванич. 

23. Franz Liszt

пл. Жупанатська

Франц Ліст — відомий угорський композитор, автор численних органних та творів хорової, вокальної і симфонічної музики. При народженні отримав ім'я Ференц, та через те, що погано володів угорською, надавав перевагу німецькій версії свого імені — Франц. 

Він був першим піаністом, який почав давати сольні концерти, які викликали справжній фурор. Після одного виступу до нього підійшов Бетховен та поцілував талановитого юнака, про що той згадував все життя. 

Ліст був надзвичайно обдарованим. Він займався у Карла Черні, який навчав його безкоштовно, пізніше — у Антоніо Сальєрі. 

Франц багато подорожував Європою, не оминаючи Закарпаття, де не раз гостював у свого друга, скрипаля графа Плотені.

В 1847 році виступав у Києві, де зустрів Кароліну Вітгенштейн, якій присвятив всі свої симфонічні поеми. Протягом життя написав 6 творів, присвячених гетьману Івану Мазепі. Запрошуємо ознайомитися із одним з них — "Мазепа" (етюд № 4). Доступний в боті.  

24. Мухаммед аль-Ідрісі

площа Корятовича, 1

Мухаммед Аль-Ідрісі, арабський вчений, мандрівник, географ та картограф, народився в Андалусії, яка на той час належала маврам. Навчався в Кордовському університеті, одному з найперших вищих учбових закладів Європи. Пізніше переїхав до Палермо, звідки організував низку експедицій у Францію, Португалію, Англію та Магриб (територія на захід від Єгипту — Мавританія, Західна Сахара, Марокко, Алжир, Туніс, Лівія). 

Аль-Ідрісі ми завдячуємо одною з перших карт, на яку були нанесені країни Африки та Середземномор'я. Саме в роботі Мухаммеда, яка побачила світ у 1154 році, з'являється перша згадка про місто Ужгород, який того часу мав назву Унгвар.

25. Вольфганг Амадей Моцарт (Wolfgang Amadeus Mozart)

вул. Волошина, 11

Вольфганг Амадей Моцарт — австрійський музикант та композитор. Це один з найпопулярніших класиків, відомий блискучими імпровізаціями та дивовижною кількістю творів, залишених по собі (близько 600), серед яких симфонії, опери, інструментальні концерти — шедеври оперної, хорової, камерної та концертної музики. 

Як зазначає автор скульптури Михайло Колодко: "Закарпаття в період Моцарта було найвіддаленішим куточком Австро-Угорської імперії, але і сюди докотилася його слава."

Та місце розташування Вольфганга скульптор обрав не випадково. Він "посадив" його у дворі музикальної школи ім. П. Чайковського, щоб надихати талановиту молодь, показуючи гарний приклад. 

Цікавим є той факт, що молодший син Вольфганга Амадея, Франц Ксавер, деякий час жив на Галичині, а також те, що всі його твори написані тут. У Львові Моцарт-молодший став засновником першого світського хору, при якому згодом з'являється музичне товариство святої Цецилії, а також інститут співу (перша міська музична школа). В 1826 році Франц Ксавер дає концерт при соборі святого Юра, де виконує "Реквієм", незакінчений твір батька, який не давав тому спокою до самої смерті. 

Прослухайте "Реквієм" для органу. Доступний у ботах. 

26. Петро I

вул. Волошина, 18

Петро І — перший імператор Всеросійський, який перетворив Московську державу на Російську імперію, всіляко обмежуючи козацькі вольності та політичну автономію Слобідської й Лівобережної України. Після смерті останнього гетьмана Івана Скоропадського заборонив козакам обирати нового, усунувши наказного гетьмана Павла Полуботка.  

І що він робить тут, у Ужгороді?! Сидить на бочці та розливає закарпатське вино, яке він так любив.

Ось така кар'єра — від імператора до виночерпія. 

Скульптура знаходиться у подвір'ї, біля входу в дегустаційний зал.

27. Ейфелева вежа (Eiffel Tower)

вул. Духновича, 18/7

Відвідавши Ужгород, одразу розумієш, що це місто європейське. В радянські часи з'являється пісня «Ужгород, мій маленький Париж», яку ми і пропонуємо вам послухати (доступна у ботах). 

Чому б в Парижі Ейфелевій вежі бути, а в Ужгороді ні?!

Автор: Михайло Колодко. 

28. Микола Шугай

вул. Ольбрахта, 3

Микола Шугай — романтичний герой та закарпатський Робін Гуд, життєпис якого надихнув чеського письменника Івана Ольбрахта на створення в 1933 році пригодницького роману «Микола Шугай — розбійник», сюжет якого став основою популярного мюзіклу, а згодом й фільму.

Микола, хлопець із Колочави, одружився із місцевою дівчиною Ержікою, але щастя не було довгим, його призивають на фронт, звідки він тікає до коханоі (романтична версія) або через злочин, який скоїв (що більш ймовірно). Поволі він стає народним героєм, починаючи грабувати заможних, допомагаючи бідним. Та закінчується все зрадою. Чи то друзів, чи то коханої...

Доторкнутися до цієі історіі можна на вул. І. Ольбрахта.

29. Князь Лаборець

вул. Капітульна, 33

Князь Лаборець — людина-легенда, існування якої й досі викликає суперечки дослідників. Його вважають засновником міста Ужгород, адже документально підтверджено, що в ІХ столітті укріплений замок місцевого князя (castrum Hung, від якого, ймовірно, походить назва міста Ungvar) перетворюється на поселення, яке стає центром князівства.

Існує багато народних легенд, які дійшли до нас у вигляді літературних творів: повість «Лаборець» Богуслава Носака-Незабудови, оповідання Анатолія Кралицького «Князь Лаборець», п'єса Євгена Фенцика «Підкорення Ужгорода», вірш Марійки Підгірянки «Князь Лаборець», поема Василя Ґренджі-Донського «Князь Лаборець», роман Петра Угляренка «Князь Лаборець».

 

• 
• 

30. За крок до Європи

вул. Дитяча

Що найвідоміший хлопчина в Європі робить в Ужгороді? Те ж саме, що і у Брюсселі — дзюрить. 

Малий Жульєн або Мальчик, що дзюрить — символ не тільки Брюсселю, але й всієї країни. Жоден туристичний маршрут столицею Бельгії не обходиться без нього. Існує чудова традиція одягати хлопця у різноманітний одяг, а започаткував цю традицію ще в 1698 році курфюрст Баварський, надіславши йому перше вбрання. Гарні традиції підтримують. Так сталося і з цією. Задля цього започатковано організацію "Друзі Маннекен Піса", яка приймає заявки всіх охочих одягнути Мальчика та щомісяца публікує розклад "одягань".

24 серпня 2007 року Мальчик постав перед глядачем у вишиванці, жупані та шароварах. А на честь святкування Україною 20-ої річниці незалежності Жульєн приміряв костюм Ярослава Мудрого. 

Насправді, скульптура має назву "За крок до Європи". Дійсно, кордон зі Словаччиною знаходиться всього в 2 кілометрах звідси. Скульптор Михайло Колодко зазначив: "В образі хлопчика з оселедцем (придивіться, нашого Маннекен Піса позбавлено кучерів — прим. ред.) я намагаюся обіграти наші взаємовідносини із Євросоюзом, задля цього звертаюся до одного з найвпізнаваніших його символів. Ми знаходимося так близько, але водночас так далеко від Європи".

Фото: news.if.ua та bdzhola.com

Джерело: unexploredcity.com

 

18 вересня 2018р.