Відбувся форум "Поляна ЕКО-2018". Що досягнуто, які плани?

Рік пройшов, і на другому форумі у селі Поляна була створена екологічна асоціація, яка об’єднала вісім населених пунктів: Великий Березний, Перечин, Міжгір’я, Воловець, Буштно, Іршаву, Сторожницю, Поляну. Форум прийняв програму «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території Румунії, Угорщини, Словаччини та України». З метою виконання програми, протягом року у цих населених пунктах була проведена робота з оформлення земельних ділянок під очисні споруди, геологічні та геодезичні роботи. Делегації депутатів всіх місцевих рад за два роки відвідали очисні споруди аналогічних розмірів у Словаччині та Польщі.

Наступний рік після створення асоціації був присвячений проектним роботам та виготовленню документації. Роботи ще тривають, але на весні 2019 року більшість буде подано на державну будівельну експертизу. За 2018 рік асоціація поповнилась новими учасниками: Баранинською ОТГ, Ільницею, Хустом, а Чоп став асоційованим членом асоціації. Паралельно велась робота по популяризації програми та пошуку підтримки для її реалізації. Значу допомогу асоціації надав народний депутат ВРУ Роберт Іванович Горват. Завдяки йому програма асоціації була розглянута на міжвідомчому засіданні у Мінрегіні під головуванням першого заступника міністра В.А.Негоди. Створена на засіданні робоча група схвалила програму і рекомендувала розглянути її на рівні області, що й було успішно здійснено. Робоча група при Закарпатській ОДА ініціювала розгляд питання програми на сесії обласної Ради, яка прийняла звернення до КМУ про підтримку програми та про внесення доповнень до регіональної програми «Питна вода Закарпаття». 

На форумі «Поляна – ЕКО 2018» прозвучали традиційні вітання гостей, що зацікавлено спостерігають та підтримують діяльність асоціації, це Народний депутат Роберт Говрат, голова асоціації роботодавців «Закарпаття» Володимир Панов, заступник мера Ужгорода Олександр Білак, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Лопперт Болаж, інженер Вернер Франк зі Словаччини, посол України Сергій Іванович Устич, академік Української Академії Наук Юрій Володимирович Сенюк.

Цього року форум додав новий пріоритет у роботу асоціації – боротьба з потраплянням твердих побутових відходів у річки та водойми області. Напередодні групою експертів асоціації була підготована та виголошена доповідь на Національному форумі з поводження з ТПВ у Києві. З цією доповіддю були ознайомлені також учасники робочої групи по підготовці «Стратегії розвитку гірських населених пунктів України». Отже форум завершив триступеневий рівень обговорення нового розділу до програми ««Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території Румунії, Угорщини, Словаччини та України». У чому полягає підхід асоціації у організації роботи з ТПВ? Суть пропозиції полягає у поєднанні на території канальзаційно – очисної споруди будівництва сміттєпереробного заводу. Сучасні європейські технології не потребують значної території для КОС, що дає змогу економити її. До прикладу, для населеного пункту на 10 тисяч жителів для КОС достатньо   до 7 соток землі. Отже, 75%-90% території може бути використано для інших цілей. Доцільним за таких умов стало спорудження на цій території сміттєпереробного комплексу.

Оскільки проблема вирішення управління ТПВ фактично знаходиться на початковій стадії, то логічно її вирішувати із застосуванням найсучасніших підходів та технологій. Саме таке завдання і було поставлене перед групою наших постійних експертів та проектантів. На основі їх аналітичних досліджень була розроблена концепція, яка лягла в основу проектної пропозиції заводу з переробки ТВП. Запропоноване проектне рішення дає змогу отримати такі результати переробки ТПВ:

40% смітя буде відібрано і продасться як вторинна сировина;

25% складуть біовідходи, які разом з намулом від КОС підуть на переробку для виготовлення гумусу, а далі можуть бути використані на сільськогосподарські потреби – для покращення родючості глиноземів, які переважають у гірських регіонах;

35% – RDF сировина для спалювання, сформована у тюки з інертними властивостями з можливістю, за потреби, тривалого їх зберігання на відкритому повітрі.

Застосування такої технології дає змогу вирішити такі завдання:

- ліквідація сміттєзвалищ та полігонів шляхом переробки їх вмісту на заводі з подальшою рекультивацією землі; 

- зменшення відстані доставки сміття для переробки;

-  рентабельне використання вже наявного маловагового транспорту, що є важливим на гірських дорогах;

- фінансування проектів коштом європейських банків, позаяк ці технології  вже застосовуються в Європі з використанням європейського обладнання.

Як ми підійшли до визначення потужності заводів. Світова практика показує, що за добу змішаних комунальних відходів припадає 0,75-1,0 кг на  людину. Виходячи з кількості населення території, яку має забезпечити переробкою завод, ми визначили його проектну потужність. У наших умовах це заводи з переробкою від 5 до 20 т/год.

Структура комунальних відходів для біологічної та механічної переробки:

Таким чином, пропонований нами підхід призведе до вирішення у перспективі ряду інших нагальних проблем, а саме:

- створення нових робочих місць на заводах;

- використання оформленої під КОС ділянки для будівництва заводу з переробки сміття, а також наявних на ній потужностей та комунікацій;

- створення привабливих умов для приватного інвестування і дольової участі у будівництві та подальшій експлуатації заводу, оскільки чистий дохід може сягнути до 80 євро на тоні сміття;

- забезпечення участі громади у створенні спільного підприємства з інвестором (через своє комунальне підприємство, землю, проект, техніку, кошти тощо), а відтак – можливості органів місцевого самоврядування впливати на ціноутворення вартості послуг зі збору відходів у населення;

- забезпечення можливості залучення малого бізнесу на етапах збору відходів;

- можливість використання тепла від теплонасосів, що працюватимуть із використанням води на витоку з очисної споруди (від 170 кВт/добу із 1 тис м3 стоків), для створення супутніх виробництв (сушіння деревини, фруктів, диких плодів, рослин у літній період) та для теплиць;

- можливість повторного використання очищеної стічної води для потреб населеного пункту або для сільськогосподарських потреб.

Отже, запропонований комплексний підхід через поєднання процесів очищення стічних вод та переробки сміття на одній території із застосуванням інноваційних технологій дає змогу громаді не тільки вирішити ряд екологічних, економічних та соціальних проблеми, але й отримати прибуток.

Звичайно, будь – яка ідея крім обговорення потребує ретельного дослідження, і воно буде зроблено у вигляді техніко – економічного обґрунтування, яке буде проводитись для кількох населених пунктів, що приймуть невдовзі рішення про це.

Не можемо ми обійти увагою виступ угорських колег з Верхньо – Тисянської Дирекції водного господарства Угорщини. Їх презентація приголомшила присутніх продемонстрованими наслідками повеней на Тисі, що приносять у її заплави угорської її ділянки тисячі тонн синтетичного сміття, що зноситься течією з Закарпаття. Цей великий сором учасники асоціації спробували компенсувати демонстрацією презентації, що має на меті радикально припинити подібні явища. Звісно що така позиція асоціації отримала схвалення і підтримку угорських спеціалістів, що дозволить нам співпрацювати у майбутньому.

Таким чином форум «Поляна – ЕКО 2018» намітив головне завдання для наступних років – розробити концепцію комплексного підходу для вирішення проблем комунальних відходів у Закарпатті та втілити її у життя!

Форум прийняв резолюцію по твердим побутовим відходам, у якій звернувся до ВРУ, КМУ, Закарпатської ОДА з конкретними пропозиціями. На форумі були підписані меморандуми про співпрацю асоціації з Національною мережею громадського здоров’я України, та про створення та діяльність міжнародного інноваційного консорціуму.

Асоціацію очікує новий формат діяльності у рамках проекту «Екологія здоров’я», але про це  згодом.

Володимир Суран виконавчий директор РАОМС «Закарпаття – за чисте довкілля».

  Надіслати другу