Закарпатські депутати просять центральну владу полегшити перетин кордонів з ЄС

Проект рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо спільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС», адресований Прем’єр-міністру України В.Гройсману, Міністру закордонних справ України П.Клімкіну, Міністру інфраструктури України В.Омеляну, Міністру юстиції України П.Петренку, Міністру фінансів України О.Маркаровій, ухвалили сьогодні депутати Закарпатської обласної ради.
Як йдеться в докумнті, Закарпатська область, яка межує з чотирма країнами ЄС, має виняткову передумову до створення унікальної транскордонної інфраструктури для розвитку транспортно-логістичної, економічної, туристично-рекреаційної, соціально-культурної сфери регіону. «Ключовим інструментом евроінтеграційних перетворень в державі та двосторонніх відносин України з країнами сусідами членами ЄС, - далі йдеться у зверненні, - мають стати визначені Регламентом 2016/399 Європейського парламенту та ради Європейського Союзу від 9 березня 2016 року «Про Кодекс Союзу про правила, які регламентують переміщення людей через кордони» (Шенгенський кодекс про кордони) спільні прикордонні пункти пропуску автомобільного сполучення, які можуть бути створені як на території ЄС так і на території України.
У Закарпатській області такими можуть стати автомобільні пункти пропуску: на українсько-угорській ділянці кордону: «Велика Паладь – Нодьгодош», «Дийда – Берегдароц», «Бадалово-Тарпа», «Соловка-Тісосентмартон»; на українсько-словацькій ділянці кордону: «Соломоново – Чієрна», «Забрідь – Уліч», «Сторожниця – Загор» та «Паладь-Комарівці – Руське»; на українсько-польській ділянці кордону: «Лубня – Волосате». У 2017 році було витрачено понад 110 млн грн та побудовано 11,3 кілометри автомобільної дороги до спільного пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош», який мав функціонувати на території Угорщини. Проте він так і не запрацював через відсутність відповідної двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною.
При цьому переговорний процес стосовно спільних пунктів пропуску триває не один рік з Угорщиною, Словаччиною та Польщею.
Головною складністю зазначеного процесу є певні вимоги Шенгенського кодексу про кордони, які не може виконати Україна.
"Відсутність відповідних угод стає серйозною перепоною для розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС за обставин, коли проблематика перетину кордону щороку загострюється у зв’язку із досягненням критичних показників завантаженості діючих автомобільних пунктів пропуску, особливо за вантажним напрямком; зростання пасажиропотоку, зумовленого запровадженням безвізового режиму. Все це спричинює черги перед пунктами пропуску, багатогодинне (кількаденне) очікування перетину кордону; зростання небезпеки виникнення ДТП; різке погіршення санітарно-епідемічного стану придорожньої території та криміногенної ситуації, системну руйнацію дорожнього покриття та інше.
"Слід відмітити, що функціонування спільних пунктів пропуску також сприятиме суттєвій мінімізації часу на здійснення контрольних функцій представниками відповідних органів обох держав; синхронності роботи контрольних служб сусідніх країн", - йдеться в документі. Запорукою реалізації зазначеного є спільні автомобільні пункти пропуску. Таким чином підписання відповідних угод має стати одним із пріоритетів зовнішньої політики держави.
З огляду на все вищевикладене депутати просять центральну владу активізувати перемовини України із сусідніми державами - членами ЄС щодо укладання угод про спільні пункти пропуску; визначити серед центральних органів виконавчої влади відповідальне відомство за його реалізацію та визначити чіткі часові параметри реалізації відповідного завдання до кінця 2019 року; створити робочу групу з розробки комплексного документу, який би регламентував питання відкриття нових, проведення робіт, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, облаштуванням, утриманням і ремонтом існуючих пунктів пропуску та сервісних зон; забезпечити своєчасне та системне фінансування відповідних заходів, та залучення фахівців профільних територіальних органів влади.
До теми
- Кількість фахівців із супроводу ветеранів на Закарпатті зросла в п’ять разів: протягом 2025 року в громадах з’явилися 64 нові спеціалісти
- На Закарпатті запроваджують інститут медичного капелана
- Освітні пільги для військовослужбовців та їхніх дітей: що передбачає держава у 2026 році
- Життя після втрати зору: державна програма адаптації для ветеранів та умови співпраці для бізнесу
- Програма “Ветеранський спорт”: подати заявку можна до 20 січня
- Із 27 грудня діятиме нова форма висновку ЛКК про потребу в постійному сторонньому догляді
- «Скринінг здоров’я 40+»: нову профілактичну програму презентували на Закарпатті
- Єдина ветеранська лінія Мінветеранів має новий короткий номер — 1528
- Уряд затвердив щомісячну виплату для Захисників та Захисниць, нагороджених «Хрестом бойових заслуг»
- Мінрегіон посилює правила єЧерги: порушників – водіїв фантажівок – блокуватимуть на 14 днів
- Нові правила: військовим легше відновити посвідчення УБД у разі втрати чи після полону
- Поразка на полі бою змушує росію активізувати внутрішній план дестабілізації та повалення конституційного ладу в Україні
- Нові правила отримання відстрочок: хто зможе оформити у Резерв+, а кому потрібно звернутися у ЦНАП
- В Україні скасували продовження терміну дії закордонних паспортів: що потрібно зробити громадянам
- У застосунку Резерв+ з’явився сервіс онлайн-відстрочки для батьків дітей з інвалідністю
- Держава дбає про своїх Захисників: як ветерани можуть отримати житло, компенсацію чи пільгову іпотеку
- Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни — маршрут пацієнта
- Військовослужбовці з інвалідністю мають право на продовження пенсійних виплат незалежно від проходження повторного огляду, якщо вони перебувають на службі
- Базову соціальну допомогу можна оформити в «Дії»
- У Дії надходитимуть медичні сповіщення від лікаря

До цієї новини немає коментарів