В Ужгороді презентують книги прози Люби-Параскевії Стринадюк

«Як я ‘му жити на полонині» – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. “Повертаюся на Угорске, полонину, де надумала жити (з тобою). Бо полонина – то я, а я – полонина, що із крові не виймеш.”
Книжка поближче знайомить читача із живими гуцулами, їхнім життям, мовою, побутом, стосунками поміж ними, ставленням до світу, одні до одних. Це вже не застигла картина міфічних гуцулів, які жили десь колись, давно, але не тепер, не зараз. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
«З-за гір’я. Щоденник любові» – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.
Обкладинку до книги створила Христина Лукащук, художниця, ілюстраторка, письменниця.
Обидві книги вийшли у львівському видавництві “Піраміда”.
Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові.
Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019).
Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).
Є учасницею багатьох письменницьких та перекладацьких резиденцій в Україні та за кордоном.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Ужгород на чотири дні стане столицею гірського кіно: CMIFF повертається з міжнародною програмою та гостями з усієї Європи
- «За склом» – у галереї «Ужгород» відкрили виставку робіт заслуженої художниці України Вікторії Кузьми, присвячену ювілею мисткині
- В Ужгородському скансені завершується встановлення римо-католицької каплиці з с. Підполоззя
- Триває відбудова дерев’яної синагоги ХІХ століття з с. Великі Ком’яти в Ужгородському скансені
- В Ужгороді відкриють виставку графіки Василя Шандра «Ой, неборе…»
- Цими вихідними в Ужгороді вдруге пройде етнофестиваль «Цвіт папороті»
- Лемки, бойки, гуцули та долиняни в одній залі: музей ім. Т. Легоцького оновив унікальну експозицію
- В Ужгородському замку розкажуть про життя та спадщину Кароя Мейсароша
- Фестиваль «Кіно сусідів» оприлюднив програму: що покажуть цього року
- На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
- Спадщина гуцулів: скансен запрошує на ексклюзивну кураторську екскурсію
- В Ужгородському скансені представила творчий доробок художниця-керамістка Кристина Негер
- Ужгородець Антоніо Лукіч представив новий проєкт фільму на кінофестивалі в Карлових Варах
- Заслужений академічний Закарпатський народний хор отримав статус національного
- «Між формою і знаком» – в Ужгороді представили персональну виставку робіт Едуарда Приходька
- В Ужгородському замку представили доробок одного з найкращих знавців кримськотатарської орнаменталістики Рустема Скибіна
- В Ужгороді визначили цьогорічних лауреатів міської премії імені Петра Скунця
- Маловідомі сторінки історії Закарпаття: в Ужгородському замку відбудеться лекція про Едмунда Егана
- Хор «Кантус» завершив концертний сезон хоровою композицією «Надія»
- В Ужгородському замку відкриють виставку «Qalqan / Щит», присвячену кримськотатарській культурі

До цієї новини немає коментарів