Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!

Ініціатива проведення конкурсу Wiki Loves monuments («Вікі любить пам’ятки») належить нідерландським вікіпедистам, і протягом вересня 2010 року учасники завантажили більше 12 тисяч фотографій нідерландських пам’яток. 2011 року конкурс став міжнародним, а 2012 року до проєкту долучилася Україна.
«Станом на зараз перші місця у міжнародній табличці посідають Італія (понад 26 тисяч фото), Бразилія (понад 19 тисяч) та Німеччина (майже 18 тисяч). Вони вже завершили свої національні етапи — міжнародний конкурс триває протягом вересня-жовтня, і кожна країна-організатор може вибрати коли саме долучатися.
Документування наших пам’яток для Вікіпедії є важливою частиною опору культурному геноциду росії, тож ми все одно будемо сподіватися ввійти до першої четвірки за кількістю поданих фото у міжнародній таблиці — 2025 року Україна посіла перше місце у світі за цим показником, але ми розуміємо, що це буде значно складніше повторити цьогоріч, зважаючи на можливі тривалі відключення світла, а також значне посилення російських атак», — зазначила Ольга Мілянович, членкиня організаційного комітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки», прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна».
Списки пам’яток конкурсу є найбільшими відкритими списками об’єктів культурної спадщини України та налічують понад 115 тисяч пам’яток.
Усі учасники та учасниці можуть подати тематичні фото до спеціальних номінацій: «Болгарська спадщина», «Єврейська спадщина» (також включає караїмські пам’ятки), «Німецька спадщина», «Польська спадщина», а також «Відео», «Елементи екстер’єру», «Інтер’єри», «Війна руйнує пам’ятки», «Пам’ятки дерев’яної архітектури України», відзнаки «Визначні місця Харкова» та «Фотоплівка», а також цьогорічна новинка — «Чеська спадщина».
З безпекових міркувань завантажувати можна лише світлини та відео, що були зроблені до 31 серпня 2026 року (включно). Винятком є спецномінація «Інтер’єри» (фото всередині пам’яток можуть бути зроблені будь-коли без обмежень за часом створення) і знімки, зроблені на тимчасово окупованих територіях.
До теми
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Дві роботи – одна відповідальність: Дмитро Герей – історія прокурора, який став військовим
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Поглиблення співпраці та нові проєкти: актив Ужгородського Клубу ім. Масарика зустрівся із заступником Генконсула Чехії
- Засуха виснажує річки України: оголошено найвищий рівень небезпеки через антирекорди рівня води
- Низка поїздів на Закарпаття затримується через наслідки ворожих обстрілів
- На Закарпатті розпочалася реєстрація на 4-й сезон Всеукраїнських шкільних ліг «Пліч-о-пліч»
- Конференція національних спільнот в Ужгороді об’єднає лідерів громад, науковців та дипломатів
- На Закарпатті впроваджують заборону на вилов струмкової форелі
- «Я з дитинства хотів до війська, але раніше не міг собі цього дозволити»: історія бійця 128-ї бригади Юрія
- Зона підвищеної уваги: які щеплення необхідні людям із діабетом, астмою та серцевими патологіями
- У Мукачеві скасовують дозволи на розташування прокату електросамокатів
- 4 роки і 2 місяці полону: історія морпіха Сергія Смолєнцева, який захищав Маріуполь
- Менше паніки та більше знань: на Закарпатті запускають безкоштовний курс із біології та хімії для школярів
- Закарпатська Туристична Організація оголосила наступний 2027 рік - роком літературного туризму в Закарпатті
- Зберегти кожне ім’я: Вийшло друком 4-те видання унікального документального альманаху «Місія: Свобода України», в якому чимало закарпатців
- «Все неможливе - можливе»: як життєва філософія Ірини Риляк перетворилася на мотиваційне видання та вийшла на міжнародний рівень
До цієї новини немає коментарів