Закарпаття: Віктор Щадей: "Нас просто зрадили"

В Закарпатті його ім’я стало широко відоме під час масових мітингів у кінці 2004 р., після чого Віктор отримав репутацію непримиримого борця з усім, що залишилося нам у спадок від Кучми. Після вибо-рів він не припинив своєї ді-яль-ності, а в липні переміг на виборах до обласної ради і став наймолодшим в історії Закарпаття депутатом обласної ради.

— Ви не були присутні на святкуванні річниці помаранчевої революції в Ужгороді. З чим це пов’язано — адже рік тому жоден мітинг не обходився без вашої участі?

— Дивлячись на те, що відбувається навколо, організовувати такі заходи — надто цинічно. Пафосні виступи про цінності революції під пісні Майдану, тоді як Різак відпочиває в приватній клініці, Погорєлов залишився непокараним за зникнення 21 млн. грн., а Ващук і надалі проводить вступні сесії й продовжує скуповувати нерухомість? Можливо, це було емоційним рішенням, та я відмовився від виступу на Поштовій, бо мені було б соромно перед людьми, які рік тому повірили в можливість змін.

— Тобто, ви в числі тих, хто розчарувався в помаранчевій революції? А не видається вам, що у населення були просто завищені сподівання?

— Тут річ в іншому. Нас намагаються переконати, що ми-ттєві змі-ни неможливі, що теперішня ситуація — це нормально, що економіку за кілька місяців підняти нереально і т. ін. Ці виправдання не витримують ніякої критики. Люди прекрасно розуміли, що промисловість вдвічі за один рік не зросте. Ви бачили на мітингах хоч один плакат про зростання ВВП? Я бачив зовсім інші плакати: "Бандитам — тюрми!", "Різака — до суду!", "Варцаба, Шаранич, Лемак — покровителі бандитів!". Люди йшли на Майдан з вимогою навести в країні порядок і покарати злочинців, які грабували країну. І цю задачу влада могла виконати протягом місяця. Проте всі корупціонери залишаються на волі. Потрібно називати речі своїми іменами: ми не розчаровані — нас просто зрадили.

— Перед виборами широкого розголосу набуло побиття бригадою Чалого у Сваляві d готелі "Комфорт" 52 акти-віс-тів "ПОРИ!", які проживали у готелі й проводили агітацію се-ред населення. Як просува-ється ця справа?

— Так, перед другим туром близько 80 бандитів, озброєних автоматами, пістолетами та битками, розгромили готель "Комфорт" у Сваляві, побивши при цьому 52 студентів, яким було по 18—20 років. Дякувати Богу, що обійшлося без людських жертв. Проте затримано всього кілька (!) осіб, а інші гуляють на свободі. А прокуратура взагалі у переддень річниці революції зробила всім активістам "ПОРИ!" подарунок і відпустила на свободу Чалого. Невже напередодні виборів Чалий знадобився новим фальсифікаторам?

— Відомо також, що перед першим туром вас було арештовано і порушено кримінальну справу. Як наразі виглядає ситуація?

— Напередодні голосування працівники СБУ підкинули мені вибухівку і патрони, а УБОЗу було доручено арештувати мене і сфабрикувати кримінальну справу. Мене хотіли звинуватити у... підготовці воєнних дій у місті Ужгороді! В результаті суддя Ференц, відмовивши мені у праві на адвоката, видав постанову про попереднє ув’язнення на сім днів. Уже після того, як Ющенко став президентом, я звернувся у прокуратуру зі скаргою на протиправні дії, та наша прокуратура відмовилася реабілітувати мене за цією справою. До речі, як і за іншими 8 випадками в області, коли затримувалися активісти "ПОРИ!". Фактично на десятому місяці президентства Ющенка хлопці, що ризикували своєю свободою заради цього президента, залишаються не реабілітованими. Святкування революції вони сприйняли як роковини.

— Останнім часом з’явилася реклама партії "ПОРА!". Що ви, як лідер кампанії "ПОРИ!" в Закарпатті, можете сказати з цього приводу?

— Активісти громадянської кампанії "ПОРА!" не мають нічого спільного з цією партією. Створення кількома особами в Києві партії "ПОРА!" — це суто технічний проект, який реалізовується на гроші Порошенка. Головна мета — відтягнути якомога більше голосів від Блоку Юліїї Тимошенко. Проте я не думаю, що цей проект Порошенка буде вдалим — люди розберуться, що й до чого. Проте дивує інше: раніше різні технічні партії створювалися оточенням Кучми для боротьби з опозицією і всі засуджували таку практику. Сьогодні ми вже маємо два проекти, походження яких викликає сумніви : партія "ПОРА!" і Блок Лазаренка. Обидва спрямовані проти Тимошенко. Невже у "Нашої України" це основна проблема? Жаль, що нова влада опустилася до використання методів Кучми. Наскільки мені відомо, на Закарпатті Балога так і не зна-йшов кого-небудь, хто би погодився очолити партію "ПОРА!" — молодь уже не продається під сумнівні ідеї.

— Як депутат обласної ради, як ви оцінюєте ситуацію в області?

— Треба зазначити, що обласна адміністрація, як і за Різака, намагається проштовхувати через обласну раду рішення, спрямовані на подальше розграбування краю. Правда, на останній сесії нам із колегами вдалося відхилити такі проекти рішень. Я принципово відстоюю позицію, що слід припинити роздавання за безцінь землі та природних ресурсів краю різним структурам, натомість ввести практику продажу з аукціонів — тільки так можна буде отримати реальну ціну.

— Саме в Ужгороді відбувалися найбільші в області мітинги, активним учасником яких ви були. Сьогодні Ужгород знову став ареною боротьби — вже не за пост президента, а мера. Який розвиток подій прогнозуєте?

— Ще рік тому було очевидно, що є три реальні претенденти на посаду мера: Ратушняк, Чучка, Погорєлов. Враховуючи, що до виборів залишилися три з половиною місяці, можна зі стовідсотковою впевненістю сказати, що мером стане хтось із названих політиків. Хоча, враховуючи історію зі зникненням 21 млн. грн. та безлад у комунальній сфері, Погорєлов протягом наступних місяців може випасти з трійки фаворитів.

Гадаю, на цих вборах випробують свої сили і представники молоді: Доктор, Чижмарь, Борисов. Зрозуміло, що про перемогу тут не йдеться. Найімовірніше, суперництво буде між ними. Звісно, на перспективу (вибори 2010 року) це буде непоганою рекламою — якщо, звичайно, хто-небудь з них зможе набрати понад 5 відсотків.

— Яка ваша позиція щодо парламентських виборів?

— Не хочу займатися агітацією за ту чи іншу силу — все одно кожен зробить свій вибір. Хочу сказати інше: це там, у Києві, політики постійно конфліктують, відстоюючи свої ідеологічні позиції. Можливо, на загальнодержавному рівні воно виправдано. Та я вважаю, що на Закарпатті нам нема що ділити — у нас спільні проблеми і нам потрібно гуртувати всі сили, незважаючи на їхню політичну приналежність, щоб тут, на місці, зробити все для розвитку нашого краю.

РІО

 

10 грудня 2005р.