Привертати увагу читача і розпізнавати маніпуляції вчилися в «Aura Academica»

НЕ ФАКТ, ЩО ТВІЙ ФАКТ – ФАКТ, – ОЛЬГА ПАВЛОВА, журналістка

У вік інформації та цифрових технологій обов’язково потрібно «фільтрувати» «вхідні повідомлення» у ваш мозок. Особливо з огляду на те, що кількість справді незалежних всеукраїнських ЗМІ у нашій країні можна перерахувати чи не на пальцях рук.

Перш за все Ольга Павлова наголосила на стандартах журналістики (висвітлення позицій всіх сторін, актуальність інформації, її достовірність, конкретне джерело, відокремлення фактів від коментарів), відтак навчила відрізняти факт від фейка: факт завжди можна перевірити і підтвердити – документально, за допомогою фото чи відео тощо. До всього, фейкова інформація завжди маніпулює емоціями та викликає обурення самим лише заголовком.

Журналістка показала, як можна використати одну й ту саму інформацію так, щоб вона викликала позитивні чи негативні емоції. Приміром, у фейкових новинах часто використовують не тільки текст, але й фото, які за допомогою кадрування чи вдало підібраного ракурсу можна трактувати зовсім по-різному й використовувати для маніпуляції.

До того ж доведено: щоб переконати в чомусь людину, потрібно 7 разів зіштовхнути її з бажаною інформацією.

ПРОДАЙ МЕНІ СЛОНА, – РОМАН МЕЛЬНИК, smmник, таргетолог

А у вас теж бувало, що тільки-но ви поговорите із кимось про якусь потребу чи бажання (приміром, втекти від сесії на вечірку чи море), як одразу бачите рекламу того, про що вам побажалося? Ні, це не знак долі – це робота грамотних (а я б сказала хитрих) smmників – тобто, маркетологів.

Так, за вами стежить «Фейсбук». Так, «Інстаграм» теж слідкує. І не поспішайте втікати на «Ютюб» чи «Ґуґл» – там теж не сховатися! Рекламувати товари чи бренди за допомогою соціальних мереж значно дешевше та ефективніше, до того ж це майже 100-відсоткова гарантія донести інформацію саме до своєї цільової авдиторії.

Роман розповів про те, як маркетологу зробити публікацію цікавою та донести її до цільової групи споживачів так, щоб мати з цього максимум вигоди. Для цього слід приділяти максимум уваги заголовку, ділитися корисним, гарним та унікальним контентом, робити публікації систематично.

Також пояснив, як утримувати популярність публікації на просторах соцмереж, аби вона частіше з’являлася у стрічці читачів (коментувати, публікувати в оптимальний час, поширювати у тематичних спільнотах, просувати через лідерів думок тощо).

ПОСТІЙНО РОЗВИВАЙСЯ, – ІРИНА МІЛЛЕР, ведуча

Яка різниця між ведучим новин та ведучим ранкового шоу і чому їм не можна надівати у кадр хрестик – тонкощі роботи на телебаченні часом викликали усмішку, а часом дивували.

Однак професія ведучого полягає не тільки у виконанні роботи у кадрі – за ним її в рази більше! Планування програми, пошук цікавої та свіжої інформації чи гостя, домовленості про зустрічі, вирішення непередбачуваних ситуацій та ще й постійний розвиток і самовдосконалення у вільний час – робота ведучого (навіть ранкових етерів) не така безхмарна, як здається на перший погляд.

Тут потрібно бути ерудованим, гнучким до обставин, організованим, а на додачу доглянутим (так, навіть чоловіки-ведучі користуються макіяжем), розкутим і впевненим у собі. Одне слово – тримати у голові чимало інформації і заразом зважати на те, яка картинка в результаті виходить не тільки інформаційно, а й візуально.

Ну й, звісно, Ірина торкнулася теми мовлення: для доброї дикції – скоромовки, для словникового запасу – література й поезія, а також постійна робота над помилками.

На додачу учасникам медіашколи запропонували долучитися до розіграшу – за публікацію про участь у заході із відповідним хештегом можна буде спробувати себе у ролі ведучого ранкового прямого етеру.

КОЖНЕ СЛОВО МАЄ ЗНАЧЕННЯ, – ЛАРИСА ЛИПКАНЬ, журналістка

Озирнися довкола: що ти бачиш? Телефон? Комп’ютер? Зошит або книжку? Можливо, звичайний стілець або вікно? Лариса Липкань на практиці довела, як за кілька хвилин про звичайнісінький предмет можна написати крутий текст – незвичайний та цікавий. Бо темою для написання може стати абсолютно будь-що. Спробуй – у тебе має вийти! А коли є готова тема, то (знову ж із практичного завдання) кожен розкриє її по-іншому. Головне – розуміти, як зробити текст цікавим і таким, що триматиме увагу читача на кожному слові.

Та разом із тим автор має пам’ятати: словом можна впливати на свідомість, тому кожен, хто зі словом працює, відповідальний за свого читача.

Одна думка має дорівнювати одному реченню, а щоб зробити свій текст цікавішим та гарнішим, варто вдаватися до прикрас – посилань, цитувань, доречного гумору, метафор та символів, розкривати думку через образ персонажа або предмет (звісно, якщо це дозволяє формат).

Лариса наголосила й на тому, що текст має не тільки легко читатися, але й бути грамотно оформленим. А також дала практичні поради щодо роботи з помилками (аби відшукати їх у тексті, коли око «замилене», варто змінити шрифт або тло тексту).

Ну а ще варто бути впевненим, що твій найкращий текст ще попереду.

Ксенія Шокіна,

фото Фундації регіональних ініціатив

Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

09 жовтня 2019р.