Звільнений «під ялиночку»: що думають закарпатські політологи щодо звільнення Ігоря Бондаренка

Звільнений «під ялиночку»: що думають закарпатські політологи щодо звільнення Ігоря Бондаренка
Що думають на Закарпатті з приводу несподіваного звільнення Ігоря Бондаренка, які насправді були причини такого рішення Зеленського, чим устиг запам’ятатися закарпатцям голова ОДА, який провів на посаді найкоротший термін, кого сватають у його наступники — читайте у матеріалі Укрінформу.

 

БОНДАРЕНКА ЗВІЛЬНИЛИ “ПІД ЯЛИНКУ” - ТАК САМО ВИПАДКОВО, ЯК І ПРИЗНАЧИЛИ

– Як Ігоря Бондаренка випадково призначили, так само раптово і звільнили, - коментує Дмитро Тужанський, політолог, голова осередку КВУ на Закарпатті. - Не можу сказати, що не було підстав для його звільнення. Були, і багато. Та все ж робити такі кадрові висновки за короткий термін роботи у такому специфічному і відверто занедбаному регіоні як Закарпаття – це, треба зазначити, несправедливо.

Дмитро Тужанський

Дмитро Тужанський

З іншого боку, Ігор Бондаренко, мабуть, напрацював на відставку – і своїми кадровими рішеннями, і відвертою інертністю та розгубленістю, і відсутністю системної роботи та команди для цього. Але навіть попри ці очевидні фактори, як людина, що перебуває в регіоні та стежить за процесами, я думаю, що Ігоря Бондаренка звільнили, так би мовити, за компанію, “під ялиночку”.

Тут важливо розуміти логіку та потребу президента: йому треба було когось звільнити під кінець року, показово покарати. Він це робив делікатно та неохоче, але все ж це треба було зробити. Відтак, Зеленський звільнив голову Львівської ОДА, який усім своїм виглядом показував із моменту призначення, що йому ця робота не потрібна, і голову Закарпатської ОДА, який себе нічим не проявив.

Хочу зазначити, що це звільнення Ігоря Бондаренка ніяк не пов’язано з певним провалом партії «Слуга народу» на виборах в ОТГ на Закарпатті, про що зараз говорять (на виборах 22 грудня в дев'ятьох ОТГ від “СН” пройшли тільки два кандидати — авт.), це просто збіглося з кадровим рішенням у часі. Ігор Бондаренко справді випадково потрапив на посаду голови Закарпатської ОДА, і так само з неї пішов – випадково і раптово, хоча, насправді, закономірно і логічно. Зараз ключове питання – кого призначать на його місце, - акцентує Тужанський.

- Для регіону критично важливо, щоб це була якраз невипадкова людина з командою і певним баченням розвитку регіону, стратегією дій бодай на 6 місяців, - каже політолог. - Таку людину буде важко знайти, проте можливо. Тут усе залежатиме від логіки Банкової – чи шукатимуть максимально лояльного «ноу нейм» кандидата, чи людину вольову та кваліфіковану.

Фото: dif.org.ua

Фото: dif.org.ua

РІШЕННЯ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ПІШЛО З ЦЕНТРУ, НА ЗАКАРПАТТІ ЦЮ ВІДСТАВКУ НІХТО НЕ ЛОБІЮВАВ

- У ситуації зі звільненням голови Закарпатської ОДА Ігорем Бондаренком важко щось говорити напевно, адже ми не почули якихось конкретних фактів, що змусили Президента прийняти саме таке кадрове рішення під кінець 2019 року — каже політолог Ігор Тодоров, доктор історичних наук. Але якісь міркування з цього приводу висловити можна. Отже, чому так швидко? Адже Ігор Бондаренко став головою Закарпатської ОДА, який пробув на посаді найкоротший з усіх своїх колег-попередників термін. На мій погляд, за час перебування на цій посаді він особливо нічим не відзначився — ані добрим, ані поганим. Але оті оприлюднені дані рейтингу стосовно голів ОДА, в якому Ігор Бондаренко зайняв останнє місце, зіграли свою роль, очевидно, в ОП цю інформацію взяли до уваги. Це, по суті, не надто об'єктивно і дуже заангажовано, але тим не менш.

Другий фактор — це, звісно, вибори 22 грудня в об'єднаних громадах. Як і у більшості регіонів, недільні вибори засвідчили, що позиції так званої партії “Слуга народу” виявилися, м'яко кажучи, несильними: із 9-ти громад їхні кандидати пройшли лише у двох, і то тому, що мали певний особистий бекґраунд, це не було впливом бренду “Слуга народу”.

Треба також зауважити, що не було у випадку зі звільненням Бондаренка факторів, викликаних певними очікуваннями в області. Більшість у регіоні очікували від нього чогось  позитивного. Інша справа, що нічого позитивного майже не відбувалося. Ну, але треба наголосити, що рішення про звільнення Бондаренка пішло з центру, внутрішнього, закарпатського лобі цього питання не існувало.

Щодо наступників, наразі важко прогнозувати кандидатуру. Єдине, на чому варто наголосити: центральна влада має максимально враховувати доречність того чи іншого кандидата для підтримання в регіоні миру та стабільності у плані міжетнічних відносин. Чи це буде враховано — є питання. Але з цієї точки зору Ігор Бондаренко був для Закарпаття компромісною фігурою.

ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯ БУЛО ПРОСТО ПИТАННЯМ ЧАСУ

- Несподіване для голови, але логічне для експертів та громадського-політичного середовища Закарпаття звільнення було питанням часу, - коментує аналітик Максим Іванов. - Як у бізнесі, так і на державній службі при прийнятті на роботу працівник проходить так званий випробувальний період, для нього встановлюють показники ефективності, виконання яких перевіряють після проходження такого терміну – від 3 місяців до пів року.

Коментуючи слова Бондаренка, що, мовляв, за час роботи жодних претензій до його роботи не лунало, скажу це не зовсім логічно, адже зауваження можуть бути тоді, коли є результати. На жаль, окрім так званої «поточки», яка  робитиметься незалежно від того, є голова ОДА чи ні, немає жодних результатів роботи – за пів року можна було презентувати хоча б детальний аналіз проблем області, дорожню карту щодо їх вирішення — із часовими проміжками, індикаторами виконання та відповідальними. Сказати: ось ми сконцентруємось на вирішенні цих проблем, за півроку представимо ось такий результат. Цього зроблено не було.

Особисто я бачу дві проблеми, на яких новопризначений голова адміністрації міг би сконцентруватись ще на початку своєї недовгої каденції: покращення інфраструктури області та соціально-економічне зростання. Це і питання розбудови доріг та логістики області, це залізниця, потенційні інфраструктурні проекти із залученням іноземних інвесторів. А оскільки цього не було, то результатом і стало останнє місце в рейтингу голів адміністрації в Україні.

Власне, я не пов’язую звільнення голови із результатом виборчих перегонів до ОТГ – ні для кого не секрет, що найбільшу підтримку на виборах у сільських громадах отримують самовисуванці. Не винятком стали і грудневі вибори на Закарпатті. На початку листопада ми проводили соціологічне дослідження на території Ужгородського району, результати виборів майже точно зійшлись із дослідженням. Єдиний виняток – партія влади не змогла скористатись тим порогом зростання, який нам дало дослідження, а це близько третини підтримки тих, хто прийде на дільницю. Відповідальність за виборчий процес, наскільки розумію, була на чинному народному депутатові від провладної більшості Ігореві Кривошеєву.

Мені здається, пан Бондаренко так і не зрозумів, чого від нього вимагав президент. А саме – концентрації на результатах роботи, а не на процесах. На жаль, жодних результатів роботи так і не було представлено і, як анонсувалось, у кінці року в ОП було зроблено відповідні висновки. У психології є такийфеномен – ефект Даннінга-Крюґера, коли люди із низькою компетентністю не можуть усвідомити свої помилки саме через цю некомпетентність, цей випадок дуже гарно цей феномен демонструє.

За своєї недовгої каденції голова адміністрації запам’ятався курйозною історією про яблука для дитячого будинку, які він особисто привіз до Сваляви, досить дивною стилістикою своєї медіа-активності, яка часто нагадувала статті про партійних вождів КПРС й абсолютно не корелювалась із медіа-стилістикою провладної більшості, а також не досить зрозумілою кадровою політикою на районному рівні.

Єдиний виняток – Бондаренку вдалося підсилити керівництво адміністрації досить фаховими управлінцями. Чи буде результат і чи залишаться вони при новому голові адміністрації, покаже час.

Щодо того, як раптове звільнення голови позначиться на регіоні, маю сказати, що втрачається найбільш цінний ресурс – час на впровадження змін, які так необхідні Закарпаттю. Було вже втрачено майже півроку безцінного часу на ініціювання змін і з кожним днем такого «провисання» програють лише закарпатці.

Щодо прогнозів, я бачу три варіанти розвитку подій: новий голова буде обраний із числа теперішнього керівництва ОДА. Особисто я бачу тут дві можливі персоналії: перший заступник Олексій Гетьманенко, або заступник голови Ігор Шинкарук. Перший – фаховий управлінець, свого часу керував філією ПриватБанку в регіоні, розуміється у питаннях публічних фінансів та менеджменту. Другий – кадровий військовий, який досить стрімко з'явився у медіа-середовищі, одразу склалось враження, що після призначення на посаду заступника він вирішив на цьому не зупинятись і за допомогою медіа-активності піарити себе як нове, молоде обличчя. Наступний варіант — хтось із закарпатської еліти. За останні два дні чув безліч прізвищ, зокрема, й один із колишніх керівників обласної ради, декілька чинних депутатів обласної ради. Чув і про відомих закарпатських підприємців. Також потрібно брати до уваги позицію депутатських груп Закарпаття. Нагадаю, що з шести мажоритарних округів на парламентських виборах п’ять узяли самовисуванці, більшість із яких вже давно лобіює інтереси області на найвищому рівні у складі неформальної групи «Закарпаття». Упевнений, їх позиція в даному питанні теж братиметься до уваги. Ще один варіант — людина із немісцевих керівників. Вірогідність такого призначення, як і всіх інших сценаріїв – близько 30%.

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОКАЗАЛО, ЩО У ПРЕЗИДЕНТА НАСПРАВДІ НЕМА КОМУНІКАЦІЇ З ГОЛОВАМИ ОДА

- Якщо чесно, чисто по-людськи мені Ігоря Бондаренка шкода, бо так, як його представляли в області (не в будівлі адміністрації працівникам апарату, якими йому керувати, а на митниці, зі скандалами й розборами польотів, які його особи не стосувалися), так само й звільнили — оголосивши про це між іншим на нараді за межами області на ТБ. Це ані не за протоколом (звільнення без подань, обговорень, доган тощо), ані не по-людськи, це неповага, правду кажучи, - наголошує політолог Михайло Шелемба.

Але давайте про причини. Перший момент, звісно, частково, але це таки результати виборів в ОТГ. Тобто, відсутність результатів. Якраз це й було озвучено президентом: “Ми не побачили результатів”. Ну, а що ви хотіли: партія не розбудована, кадрів нема — такі й результати. Ще перед виборами я казав, що Закарпаття буде одним з індикаторів, показників влади у країні провладної партії. Ось цей показник: у 9-ти громадах пройшли двоє “слуг народу”.

Далі. Коли Бондаренко дає коментар після звільнення і каже, що не розуміє, за що його звільнили, це свідчить, що у президента нема налагодженої комунікації з його головами обласних адміністрацій.

Цим рішенням про звільнення двох голів ОДА Зеленський хоче показати свій контроль над ситуацією у регіонах, хоча насправді ми побачили інше. Видно, що більшості з цих людей він просто не знає, навіть в обличчя. А це усього два десятки людей, і комунікація з ними має бути, голови повинні знати, чого від них очікує президент. Тому цим рішенням Зеленський з одного боку показав сильну руку, а з іншого - те, що він не сформував порядку денного для голів своїх адміністрацій. Вони не розуміють, що мають робити. Ну, або вдають, що не розуміють.

Можливо, Зеленський мав свої конкретні завдання, які Бондаренко не виконав? Які це завдання — чи це результати в ОТГ, чи публічний показник (той самий рейтинг, де голова Закарпатської ОДА був названий аутсайдером), і його звільнення — демонстрація того, що в нас у команді тільки сильні гравці, аутсайдерів ми не толеруємо?

Ігор Бондаренко

Ігор Бондаренко

Третій момент, який можна вважати за догану, — неефективна кадрова політика Ігоря Бондаренка. По суті, тільки в грудні укомплектували Закарпатську область, ми нарешті побачили призначення голів РДА і багато фігур викликали питання у громадськості. Тобто, робота з районами зараз тільки почне налагоджуватися, а до цього, по суті, дієвої комунікації в обласної адміністрації з районними не було. Ще один момент — погано була налагоджена робота в самій ОДА, Бондаренко довго входив у процес, його кадрова політика викликала багато запитань.

Ну, а щодо самої роботи колишнього вже голови, відверто кажучи, оцінювати її не можна, адже Бондаренко, по суті, виконував бюджет, який приймали ще за його попередника. Однозначний позитив — те, що Закарпаттю вдалося в грудні прийняти бюджет області (є регіони, де такого результату, наприклад, нема, а голова працює далі).

Ще одне з досягнень — те, що за коротку каденцію Бондаренко нівелював вплив угорської партійної структури на Закарпатті. Досі це нікому не вдавалося, а він відверто не підігрував, стояв на державницьких позиціях в угорському питанні.

Із плюсів, безумовно, є також і те, що за його керівництва був розблокований процес децентралізації, на Закарпатті є 9 нових громад, є Перспективний план області. Але навколо Перспективного плану — скандал, ті 9 громад, які отримали висновки, пройшли з тріском і не без проблем, в основному, через лобі. Адже ці громади, в основному, створювалися не на основі доцільності об'єднання, а на основі політичних кулуарних домовленостей.

Але найбільше тепер цікавить закарпатців питання: хто наступний? Очевидно, це залежатиме від домовленостей між “слугами народу” від Закарпаття та нашими мажоритарниками — Лунченком, Петьовкою і Горватом. Якщо проаналізувати їхнє голосування, то дуже часто ці депутати голосують за важливі закони СН, вони демонструють роботу в одному напрямку.

Тепер, коли “фактор Зе” — як стало ясно — більше не працює, у Зеленського розуміють, що без співпраці з мажоритарниками наступного голови обрано не буде. Тому такі розмови уже відбуваються.

Очевидно, що на наступника Бондаренка буде покладено завдання зробити вибори на Закарпатті так, аби результат приніс команді президента лояльну більшість в обласній раді. Також очевидно, що процес відбуватиметься швидко, адже тягнути нікуди особливо нікуди, бо до виборів залишилося 9 місяців.

Тетяна Когутич, Ужгород

ukrinform.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

28 грудня 2019р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів