В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея

Про це розповідає Суспільне Ужгород.

Як розповіла директорка навчального закладу Івета Цегольняй, ліцей назвали на честь Івана Чендея у 2021 році.

"Ми вважаємо, що ця людина заслуговує, заслуговує все, щоб називати його іменем вулиці, школи. Це наш патріот, закарпатець. Я думаю, це все. Він боровся за незалежність України, він говорив чесно про Україну, про права українських людей. Це головна його мета. Я вважаю, саме це вплинуло на те, щоб вибрати це ім'я", — додала вона.

У цьому ж ліцеї працює вчителькою донька письменника Марія Чендей-Трещак. За її словами, він письменник, який творив свій особливий світ, який був пов'язаний саме із Закарпаттям, із закарпатським менталітетом, традиціями:

"Батька вже немає 20 років, але я досі, якщо приймаю якесь важливе рішення або роблю якийсь вчинок, який потребує роздумів, я думаю, перш за все, про те, що б мій батько в цій ситуації зробив чи сказав".

 

На зустріч з Києва приїхав літературознавець Микола Жулинський, який товаришував із закарпатцем з 1978 року.

"Образне мислення Івана Михайловича воно вражає, тому що я, можливо, вперше побачив, як письменник працює над словом. Я пам'ятаю, прочитав його повість "Луна блакитного овиду". Я був просто вражений, захоплений, тому що так описати сприйняття природи і так слово припасувати, як кажуть, одне до одного, щоб створювався образ того ранкового світанку, природного того світу, в якому він виростав в дитинстві", — додав він.

У межах заходу також презентували третю книгу щоденників Івана Чендея. Прозаїк Павло Вольвач зазначив, що автор писав їх протягом 43 років — з 1953 по 1996 рік. За його словами, це видання є своєрідним літописом, інтимним щоденником та пам'ятником психології мислячої людини в тоталітарну та посттоталітарну добу.

Також під час заходу учениці ліцею виконали пісню "Гуцулка Ксеня". Як пояснила онука письменника Ольга Трещак, за розповідями родини, це була його улюблена пісня.

"Насправді, я його взагалі не знала, тому що він помер до мого народження. Я лише знаю про нього з розповідей мами, з розповідей взагалі нашої родини і з його творів. Розповідали, що він був сценаристом фільму "Тіні забутих предків"", — поділилася онука письменника.

 

21 травня 2026р.