Як ужгородці досліджували неформальну освіту у Європі

Як ужгородці досліджували неформальну освіту у Європі
Освітній клуб «Ґомбичка» продовжує досліджувати неформальну освіту в її кращих проявах. На початку грудня минулого року нам вдалося втілити в життя «Культурну експедицію» до Німеччини.

 

Ця освітня поїздка для батьків із дітьми дала змогу дослідити, як місто може стати освітнім простором: як влаштований громадський простір з думкою про найменших (дитячі майданчики, транспорт тощо), як розроблені дитячі та сімейні програми в музеях та галереях, як влаштована формальна та неформальна освіта у Німеччині, – пише Varosh.

У нашій команді – психологи, культурні менеджери, викладачі, люди, які займаються неформальною освітою. Зараз ми хотіли би поділитися отриманим досвідом із зацікавленими фахівцями та батьками тут, на Закарпатті. Ми підготували ряд статей, в яких детально розкажемо про свій досвід, отриманий у Німеччині. Сподіваємося, що це стане поштовхом для цілого культурного сектору – поштовхом багатьом дорослим стати відкритими до дітей та їхнього розвитку, реорганізувати свою роботу, розробити сімейні й дитячі активності, чи просто зрозуміти дитину та її світ.

Давнім другом Ужгорода в україно-німецьких стосунках є Пітер Ері (PDUM Partnerschaft Deutschland-Ukraine/Moldova e. V.). Саме завдяки його натхненню та підтримці ми змогли отримати «зелене світло» у запланованих завчасно локаціях. У програмі тижневої поїздки були: замок-біостанція (Bioversum Jagdschloss Kranichstein), Державний театр (Staatstheater Darmstadt) та Гессенський державний музей (Hessisches Landesmuseum Darmstadt) у Дармштадті, виставковий зал Shirn (Schirn Kunsthalle Frankfurt) та музей Struwwelpeter (Struwwelpeter-Museum) у Франфурті-на-Майні, вальдорфська школа та садок.

Проект було реалізовано за власні кошти.

У цій статті – коротка розповідь про виставковий зал Schirn та Державний театр у Дармштадті.

Усвідомлене мистецтво. Schirn та Державний театр

SCHIRN KUNSTHALLE FRANKFURT – один із найпрестижніших виставкових залів Європи. Відкритий в 1986 році; на площі 2000 м² тут представлено понад 260 виставок, які побачили понад 8,8 млн відвідувачів. SCHIRN зосереджується на темах мистецтва та історії культури, дискурсах та тенденціях з точки зору безпосереднього сьогодення. Їхня програма різноманітна, міжнародна та прогресивна, створена з наміром відкрити нові перспективи та порушити традиційні схеми сприйняття світу.

Img 9652

Наш досвід

SCHIRN у Франкфурті знайти надзвичайно легкo. Одна зі станцій метро розміщена одразу під мистецьким центром та веде до центральної площі, яка була повністю зруйнована під час Другої світової війни і ретельно відтворена у первісному вигляді. Назва походить від місця, де розташувалася галерея. Спочатку були відкриті торгові стенди, які саме так і називалися – “Schirn”.

Оглянути саму будівлю не вистачає часу. Дітей (віком від 4 до 9 років) відправляємо розглядати сучасну виставку про шведсько-норвезьку художницю Hannah Ryggen, а ми, дорослі, ведемо змістовну розмову з фахівцем освітнього відділу про важливість мистецтва…

Вдалось уявити цю картину? А дарма, все насправді зовсім інакше. Такий сценарій був би цілком прийнятний для більшості галерей, та тільки не для цього мистецького залу. Звісно, дружнім ставленням до дітей в Німеччині нікого не здивуєш, але якщо бути по справжньому чесними, то мало яка галерея будує зону ігор та освіти для наймолодших.

gal-71124

gal-71128

gal-71132

gal-71136

gal-71140

gal-71112

gal-71108

gal-71116

gal-71120

MINISCHIRN (так називається ігрова зона) гостинно запрошує дітей до відкриття таємних ходів та кімнат, в кожній з яких можна дослідити різноманітні візуальні феномени. Ось вікно з різнокольоровими прозорими пластинами, де можна побачити, як змішуються основні кольори і що з цього виходить. Ось дзеркальна кімната, де можна загубитися в лабіринтах відображень. А це – коробка із об’ємним макетом вулиці, через отвори якої можна побачити одне і те саме з абсолютно різних ракурсів. Є гойдалка, на якій діти не просто гойдаються, а запускають першу анімаційну машину – статичні зображення з’єднуються і починають рухатися. Дітей також вразив інтерактивний калейдоскоп і сенсорний тунель.

MINISCHIRN належить лише дітям. Під наглядом педагогічних працівників вони самостійно вирушають у дорогу відкриття у світ кольорів та форм. Але раз на тиждень відбувається день сім’ї, коли діти показують дорослим своє царство. Тут також можна відсвяткувати день народження. Ми залишаємо дітей у цій кімнаті, яка для них така захоплююча, і зустрічаємося зі співробітницею відділу медіації та мистецької освіти Ольгою Шетц. Розмова відбувається в SCHIRN STUDIO, в якому ще добре видно сліди нещодавно закінченого семінару.

У дизайнерських шафах студії є все, що потрібно для занять різними видами мистецтва – олійні та акварельні фарби, пензлі, різні види паперу, металеві пластини, лінолеум, нитки…

Із самого початку стає зрозуміло, що Мінішьорн – лише верхівка айсбергу в діалозі з дитиною. Дитяча мистецька ніч, конкурсні програми для талановитих школярів, пропозиції для цілої сім’ї (включаючи заходи для інклюзивних груп), а також окремі творчі уроки для різного віку та багато іншого – всі ці заходи пов’язані єдиною ідеєю: донести зміст поточних виставок та різні художні прийоми мовою, яку розуміє дитина; надихнути різні цільові групи займатись мистецтвом.  Пані Ольга зауважує, що виставка змінюється кожні 3-4 місяці, а звідси стає зрозумілим великий обсяг супроводжувальних проектів та активностей для дітей і дорослих.

Для вчителів шкіл у галереї перед кожною виставкою є особливий курс. Після того як вони отримають доступ до поточної виставки – працівники освітнього відділу презентують їм педагогічну концепцію та можливості практичного застосування ідеї виставки. Таким чином освітяни, можуть там самостійно проводити шкільні чи позашкільні уроки зі своїми класами.

У відділі працює 6 постійних працівників. Крім того, є: управлінська команда, команда MINISCHIRNта фрілансери, які проводять екскурсії та семінари в будівлі. Планомірність роботи та кількість освітніх заходів просто вражають. Дивовижно, але список очікування для того, щоби потрапити на події галереї, інколи розтягується на 2-3 місяці.

Подібну ідею супроводу і ознайомлення з мистецтвом запроваджує і Державний театр в Дармштадті. Про це нам розповідає на зустрічі Lina Zehelein – завідувачка відділу театральної освіти.

gal-71168

gal-71172

gal-71144

gal-71176

gal-71180

gal-71148

gal-71156

gal-71152

gal-71160

gal-71164

Довідка

STAATSTHEATER DARMSTADT – це багатоцільова структура з театром музики та танцю, акторською та концертною діяльністю. У великому залі 956 глядацьких місць, у малому 482. В Державному театрі працює понад 500 працівників на сценці та за лаштунками. Кожного сезону виходить близько сорока постановок. Крім того, існує розгалужена підтримуюча програма, яка включає концерти, читання, виступи та відкриті репетиції. Театр також презентує себе в місті: проводить концерти на величезній площі перед театром та на інших локаціях. 

Наш досвід

Зізнайтесь, перше, що спадає на думку, коли ви почуєте слова «театр» та «освіта дітей» – це дитячі театральні гуртки. Але тут трохи інший погляд на це питання.

Якщо думати про дітей як про глядачів, то логічно працювати над розуміння театральних постановок. А це не завжди легка праця, особливо коли ми говоримо про балет та оперу, нехай навіть за мотивами дитячих творів.

Заняття, які проводяться з групою дітей, включають два основні етапи: підготовчий та заключний.

Підготовчий стосується розуміння вистави. Часто така робота включає заняття з «видобування» музичних звуків, «читання» інформації музичних творів. Також логічною є робота над емоціями, які стосуються постановки. Звісно, така робота враховує дитячий вік та досвід.

gal-71204

gal-71212

gal-71184

gal-71216

gal-71220

gal-71224

gal-71208

gal-71196

І звичайно, запрошуючи дітей до роздумів, педагоги формують цілу палітру майстерних запитань, уникаючи оцінок «добре – погано» чи «подобається – не подобається».

Останній етап, найцінніший – рефлексія після побаченої вистави. Здивовано запитуємо: для чого? Для того, щоб дорослі краще розуміли, як діти побачили твір. У разі повного нерозуміння змінюють елементи декорацій чи постановки.

Серед вишуканих пропозицій театру є можливість побачити допрем’єрний показ, написати власну музичну партію та виконати її з театральним оркестром, спостерігати за всім підготовчим закулісним процесом.

Lina Zeheleinрозповідає про один із проектів по створенню радіошоу. Перед групою дітей, які раніше ніколи не були в театрі, стояло завдання: відвідати всі приміщення будівлі та скласти побачене в єдину казкову історію. Таким чином дорослі, котрі працюють в Staatstheater, змогли впізнати себе в образах чарівних гномів, що метушливо порпались, зайняті кожен своєю справою.

Спільна робота театру і школи (TUSCH) – ще одна цеглинка в міцних стосунках дітей і мистецтва. Ні, це не «обрізані» вистави театру в школі й не планові походи учнів на вистави. Це робота учнів, які починають пошук соціальних тем та художніх висловлювань. В рамках цієї мережі TUSCH заохочує зустрічі й, таким чином, створює платформу для спілкування між учнями, вчителями та художниками-учасниками.

Img 9799

До слова, вчителі та музичні педагоги тут активно співпрацюють із театром. Тому для них театр час від часу створює навчальні курси.

Ми залишаємо театр, вражені масштабами – як величезними фізичними розмірами будівлі, майстерень та цехів, так і глобальністю, стратегічною продуманістю роботи театру на багато років уперед. Одразу зрозуміло, що Державний театр – це невід’ємна частина суспільства і частина життя дармштадців від самого народження до глибокої старості.

Освітній клуб «Ґомбичка», спеціально для Varosh

 

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

13 лютого 2020р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів