83% закарпатських угорців підтримують вступ України до ЄС

«Подібні дослідження дозволяють оцінити реальні настрої угорської громади Закарпаття. Адже ця тема часто потрапляє у фокус уваги політиків та ЗМІ, однак, досліджень реальної ситуації проводиться мало. Тож ми ставили собі за мету отримати актуальні дані по тих питаннях, які зараз активно обговорюються» – пояснив мету наукового дослідження керівник соціологічної агенції «Смартпол» Павло Карайченцев. 

На питання, чи підтримуєте ви вступ України до ЄС, 83 % опитаних відповіли ствердно, 6 % висловились проти і ще 11 % не визначились з відповіддю. Павло Карайченцев відзначив, що угорська громада завжди демонструвала високий рівень підтримки євроінтеграції України. Це є загальною тенденцією в регіонах Західної України, де історично місцеві жителі завжди мали більш тісні зв’язки з сусідніми країнами. 

Ініціативу української влади дозволити громадянам України мати подвійне громадянство підтримали  89% опитаних. Проти подібної ініціативи виступило 4% опитаних. Не визначились по цьому питанню 7% респондентів. «Хоча ініціатива щодо подвійного громадянства першочергово спрямована на ті 6 мільйонів українців, які проживають закордоном, паралельно вона вирішує суперечливу ситуацію в прикордонних регіонах, де частина жителів мають можливість оформити громадянства сусідніх країн» - прокоментував Павло Карайченцев. – Через це в західних регіонах рівень підтримки ініціативи влади впровадити подвійне громадянство вищий. Тема угорського громадянства, яке відносно легко оформлялось для жителів Закарпаття з угорським корінням, не раз потрапляла в фокус уваги ЗМІ та ставала причиною суперечок. Ініціатива ж влади легалізувати подвійне громадянство повністю знімає проблематику і дозволяє нормалізувати ситуацію – тому такий високий рівень підтримки з боку угорської громади даної ініціативи влади цілком зрозумілий».   

Окремо соціологи дослідили настрої серед угорської меншини щодо можливої міграції. Це питання цікавило дослідників з огляду на те, що в самому ЄС противники євроінтеграції України однією з причин називають неконтрольовану міграцію громадян України в ЄС.

На питання «Чи розглядаєте ви для себе можливість в наступні кілька років змінити місце проживання» відповіді розділились наступним чином: 

Розглядає можливість виїзду в Угорщину 5 % респондентів, ще 12% розглядає можливість виїзду в одну з інших країн ЄС, 2 % розглядає можливість переїзду в інший регіон України, 81 % планує залишатись жити в Закарпатті.

Як пояснив в.о. завідувача кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Дмитро Афанасьєв, це наочно демонструє, що вступ до ЄС не спричинить якої-небудь значимої еміграції з країни. Науковець розповів, що, завдяки безвізу та програмам прийому біженців, абсолютна більшість тих, хто мав бажання емігрувати з України, давно це зробили. “Крім того, цифри демонструють, що для членів угорської громади в контексті еміграції більш привабливими є інші країни ЄС (зазвичай це Німеччина, Нідерланди, Скандинавія), де вищі зарплати. 

До речі, рівень бажаючих емігрувати серед угорської громади співвідносний із подібним показником загалом по Україні, що фіксували загальноукраїнські опитування. Тому незрозуміло, на чому базуються припущення, що вступ України в ЄС викличе хвилю міграції до Угорщини. Та й загалом, за поточними оцінками, з 150 тисяч угорців Закарпаття, які проживали тут ще 10 років тому, зараз залишилось в межах 80 тисяч”, – резюмував Дмитро Афанасьєв.

«Загалом високий рівень підтримки вступу України в ЄС серед угорської громади Закарпаття має універсальне пояснення. Адже членство в ЄС означає автоматичне прийняття всіх норм відносно функціонування національних меншин, які зараз діють в країнах Європейського Союзу. В середовищі громади вже давно побутує думка, що вступ України до ЄС це найпростіший спосіб вирішити всі суперечливі моменти, які виникають навколо чутливих для угорців України питань», - зазначив науковець. 

Соціологічне дослідження проведено агенцією «Смартпол» в період з 04 по 09 червня 2025 р. у районах проживання угорської громади в Закарпатті. Опитування проводилось угорською мовою методом «facetoface». В опитуванні взяло участь 406 респондентів, які проживають як в місцях компактного проживання, так і в місцях змішаного проживання угорської громади. Можлива похибка 3,2 %.