Шукаючи варварів. Закарпатський письменник Андрій Любка про подорож справжніми Балканами

Пишучи цю книжку про Балкани, я завжди думав, що Закарпаття, Північна Буковина та Бессарабія – це три регіони, які культурно, історично та свого часу навіть геополітично були частиною балканського півострову. І якщо піти на весілля десь у Сербії або десь у закарпатському селі, то це буде виглядати більш-менш однаково: люди готують схожі страви, схожа культура алкоголю, схожа музика.
В Албанії будуть розповідати, що вони найдавніший народ на Балканах, а це означає, що всі балкани їхні, а інші – лише прийшли сюди. Тому вони претендують і на Косово, і на південь Македонії, і на частину Чорногорії. Ця невизнана республіка Косово, населена албанцями, й у Сербії постає в зовсім іншому світлі. Помітно, наскільки історія та уявлення про самих себе впливає на сучасне життя, політику й те, як цими народами маніпулюють їхні політичні лідери. Але потім найцікавіше конфронтувати це з тим, що думають про ці народи інші люди.
Про чорногорців кажуть, що це ледачий народ. У сербській мові є купа прислів’їв, фразеологізмів, жартів про них. Вони говорять: "Чому в чорногорця біля ліжка завжди стоїть стілець? Для того, щоб коли чорногорець прокинувся, він міг там сісти й перепочити". Чи "Яка улюблена тварина чорногорців? Це змія, бо вона навіть ходить лежачи".
У книжках і публічних розмовах ми дуже політкоректні, але на рівні кухонних чи дружніх розмов, за чаркою і цигаркою ми говоримо і жартуємо неполіткоректно. Тому я намагався не просто їздити Балканами, а шукати простих людей, зійти на побутовий рівень, тому що тоді люди починають розповідати справді класні та цікаві речі.
В Україні можна спостерігати таке саме: свого часу в нас було багато жартів про молдаван. Ми говорили: "Скільки молдаван потрібно, щоб вкрутити лампочку?", "Чому молдавани не їдять квашені огірки з банки?" Абсолютне безглуздя, але нам це подобалося і було смішно. Ми теж шукали собі цього варвара, який живе за кордоном. Але цей варвар швидше євроінтегрувався і якийсь час випереджав нас.
Але я був на фестивалі в Румунії, де познайомився з одним молдавським письменником. У них почався відкат у бік Росії, тому я йому кажу: "Ми в Україні говоримо, що спостерігаємо за тим, що буде з Молдовою, і потім це буде з нами". А він каже: "У нас так само говорять про Україну".
Тепер ми більше часу в цих жартах приділяємо Росії. Говоримо про те, чим ми відрізняємося. Варвар існує для того, щоб показати, що ми кращі, аби звинуватити його у своїх проблемах. Тобто ми корумповані не лише тому, що ми корумпована спільнота громадянсько незрілих індивідів, а перш за все, тому, що ми були дуже близько до епіцентру зараження більшовицької Росії.
Так само на Балканах. Якщо послухати румунів, то в них є острівна ментальність – вони вважають, що вони острів високої цивілізації посеред варварів, бо вони говорять романською мовою, вважають себе нащадками Римської імперії. Вони кажуть, що якби не варварські напівдикі слов’яни й османи з півдня, то Румунія зараз мала б виглядати як Італія або Франція і розташовуватися так само. Болгари в усіх гріхах звинувачують Туреччину – якби не турки, то Болгарія була б як Німеччина.
Не потрібно робити жодних висновків "а у нас в Україні так само". Я не проводжу цих паралелей, тому що вони порушуються автоматично. І головна теза цієї книжки проста: у пошуках варварів ти доїжджаєш до певної точки, в якій бачиш дзеркало. Варварство – це дзеркало непоняття. Шукаючи варварів, ти сам варвар.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- У травні Ужгород перетвориться на музичну столицю України
- В Ужгороді відбудеться благодійний музичний фестиваль „Con-Temp Trio & Друзі”
- Обласна філармонія запрошує на унікальний музичний вечір, присвячений культурі Англії
- Графіка, живопис, скульптура: стартував конкурс «Легенди Карпат» для трьох вікових категорій юних митців Закарпаття
- Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва приймає твори дитячих письменників на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Юлії Драгун
- «Магія весни»: в скансені в Ужгороді представили свої роботи художниці-аматорки
- Закарпатські митці представили традиційну «Великодню виставку»
- Ужгородський скансен запрошує шанувальників мистецтва на виставку живопису та декоративної кераміки «Магія весни»
- «Ритми Великодня» - у музеї ім.Т.Легоцького в Ужгороді відкрили виставку
- В Ужгороді триває ІІІ Всеукраїнський двотуровий конкурс хорового мистецтва ім.М.Кречка
- Оголошення про проведення відкритого фестивалю-конкурсу дитячого та юнацького театрального мистецтва «Юні зірки Мельпомени»
- Закарпатська облдержадміністрація оголосила конкурс у галузі літератури й мистецтва
- Закарпатська обласна філармонія запрошує на вечір музики видатного чеського композитора епохи романтизму Антоніна Дворжака
- Побачило світ унікальне видання про Мукачево «Archiv privilegovaneho mesta Mukacheva 1376–1850»
- Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави «Ірод»
- «Під цвітом сакури»: в Ужгороді пройде фестиваль камерного театрального мистецтва
- Національні спільноти регіону презентували культурну спадщину на фестивалі «Етнічний віночок у Закарпатті»
- В обласному центрі - Відкритий фестиваль-конкурс театрального мистецтва «Ужгородський Березіль», який уперше проводить Академія культури і мистецтв
- В Ужгороді відкрили виставку робіт 13 молодих закарпатських митців
- Як Іван Хланта став головним героєм свята «Королівство Казкомрійників»
До цієї новини немає коментарів