ГО «Барбос»: притулок для тварин тримається виключно на небайдужих людях

Коли йдеш у це місце, треба налаштуватися, що серце буде розриватися: маленькі кошенята, які так і просять, щоб їх взяли на руки, симпатичні песики, які заглядають в очі з проханням дати домівку… Це – територія тимчасового притулку для тварин, яким опікується ГО «Барбос». Місце, куди приносять бездомних собачок і кішок, де вони знаходять свою домівку, нерідко – назавжди. Днями прозвучала інформація про те, що в притулку будують нові вольєри. Журналісти Uzhgorod.net.ua вирішили подивитися на власні очі, що там відбувається, що саме будують і чого потребують.

Днями міський голова Ужгорода Богдан Андріїв повідомив на своїй офіційній сторінці про те, що для будівництва нових вольєрів та будівлі для приготування їжі тваринам на території притулку для тимчасового тримання тварин, яким опікується ГО Барбос, з міського бюджету виділили понад 1,5 млн гривень.

«У новому приміщенні можна буде розмістити ще близько 50 тварин. Наразі тут уже більше сотні собак, три десятки кішок, але волонтерки організації, на яких тримається притулок, кажуть, що кількість безпритульних тварин зростає постійно, і всіх потрібно нагодувати, доглянути, іноді – надати медичну допомогу. Усе це потребує великих затрат – коштів, сил, енергії, і міська влада в силу своїх можливостей теж допомагає», - додав Б. Андріїв.

Журналісти видання Uzhgorod.net.ua на власні очі переконалися, що роботи тривають, а водночас розпитали про те, як тут усе функціонує.

Територія притулку – 30 соток, це комунальна земля, яка належить місту, виділена сесією близько десятка років тому. Притулок із вольєрами функціонує вже років з пять, він постійно розростається. Немаленьку територію прибирають і облагороджують власними силами.

Волонтерки розповідають, що якби не підтримка самих ужгородців, то вже давно б «Барбос» не існував – кожен приносить, що може: хтось старі ковдри, хтось харчі, інші передають гроші, навіть квіти для висадки на території привозять… Ветеринарний лікар Дмитро Дацюк забирає і виходжує тварин. Є ужгородці, які щотижня привозять щось, і за це їм особлива подяка від захисниць тварин. «На людях все й тримається», – кажуть волонтерки.

Одразу біля пункту прийому тварин проводять підготовчі роботи для будівництва приміщення для приготування їжі тутешнім підопічним. Волонтерки розказують, що це давно треба було зробити, бо наразі дівчатам доводиться вдома варити каші й привозити до притулку. Це нелегка робота, бо наразі в «Барбосі» близько сотні тварин, які їсти хочуть щодня! Їх підгодовують і сухим кормом, якого йде до 30 кг на день, і вареними кашами та овочами.

«Ми самі варимо і привозимо. Але це справді складно, бо використовуємо один автомобіль не лише для цього, а ще щоб відвозити тварин до ветеринарів чи інше щось необхідне для притулку привозити, – розповідає одна з волонтерок і засновниць ГО «Барбос» Ольга Матвеєва. – Це власне авто і в мене теж робота, дім, між якими доводиться знаходити час на допомогу притулку. Але жодної миті не пошкодувала про те, що займаюся цим».

Дуже актуальним є питання поставок продуктів для притулку. «Раніше нам привозили з ринків обрізки чи щось подібне, і було б добре, якби так було й надалі. Ми готуємо нові листи на керівників ужгородських ринків, будемо сподіватися, що по завершенні карантину знову вдасться відновити таку практику, яка час від часу існувала досі», - уточнюють волонтерки.

Оглядаємо територію притулку. Карантинне відділення, побудоване для маленьких тварин у 2019 році, одразу вражає. Кошенята й свіже «поповнення»… Серце розривається, як вони просяться на руки, вийти, не сидіти у вольєрчиках…

Волонтерка, голова ГО «Барбос» Ірина Азізян розповідає, що наразі в притулку 200 тварин. Тут майже 30 котиків, а за місяць буде близько сотні - такі зазвичай щорічні травневі тенденції. Тому, відповідно, потреба у кількості вольєрів суттєво зросте.

«До тисячі тварин точно вже пройшли через наш притулок, це ті тварини, якими ми опікувалися, перетримували десь тощо. Крім того, стерилізуємо тварин. І це теж величезна робота. Вже не кажучи про те, що намагаємося створювати такі умови, щоб тварини почувалися тут добре», - розказує пані Ірина.

Попри фізичну роботу, якої тут постійно вистачає, волонтерки ще й вивчають досвід інших міст, країн, постійно навчаються, вдосконалюються. «Є тварини особливі, наприклад, доживають свого віку тут, і хочеться зробити так, щоб вони відчували себе дома», =- додає волонтерка.

Ольга Матвеєва додає: «Волонтерська допомога - це першочергове ставлення до тварин в цілому. Тут у нас не курорт, це нереально складно, багато хто каже, що дивитися не може на покинутих собачок і кішечок, але ми дивимося і ще більше хочемо допомагати».

Ольга каже, попри свою щоденну адвокатську діяльність, не уявляє життя без роботи в притулку. Про тварин говорить так, що одразу видно, наскільки ця людина любить їх: «Вони ширі, вони все розуміють, і хочеться гори для них звернути. Більше того скажу: це просто неймовірна компанія! І всі ми можемо їм допомагати! Бо коли слід лишає людина після себе, а не слідить, то це справді важливо»!

Допомогти може кожен із нас: можна привезти харчі або ж просто перерахувати кошти. Всі реквізити – на сторінці притулку в Фейсбук. Головна світлина - зі сторінки Барбосу в Фейсбук.