Жодного випадку отруєння грибами не зареєстрували цьогоріч на Закарпатті

До села Циганівці Ужгородського району приїхав збирати гриби Федір, житель міста Чоп. Чоловік розповів, що сам родом з Верховини, любить збирати гриби: “Я на пенсії, часу багато. Уже вік, уже ноги болять. Далеко не йду, так близько. Я ходив в Оріховиці. Це тут поруч. Були гриби білі, саме білі”. В Ужгороді гриби можна придбати на ринку. О 8 ранку на П'яному ринку гриби продавали троє людей із Перечинського району. Від коментарів відмовилися. За кілограм просили 70 гривень.
На ринку “Білочка” також продавали гриби, які привезли з Перечинського району. Однак розповісти про свій товар не захотіли. Тим часом на вулиці Фединця продавчиня Руслана погодилася на коментар. Каже: щодня привозить до Ужгорода гриби з села Вільшинки на Перечинщині. Збирає їх разом із родиною.
“Не знаю, скільки тут є. До 30-ти кілограмів привозять. Вдома використовуємо: смажимо, маринуємо, сушимо, на зиму заготовляємо. Потім реалізація йде взимку — беруть сушені гриби. Від 70 гривень і вище за білі гриби”, — розповіла Руслана.
Спеціалістка відділу безпеки середовища життєдіяльності Держпродспоживслужби Закарпаття Світлана Гіба розповіла, що гриби необхідно збирати тільки добре відомі, які уже сформовані, в чистому середовищі, тобто в лісі. Не можна їх збирати біля шосе, залізниць, сміттєзвалищ.
“Отруєння грибами, як правило, наростають у часі. Не різкий початок, а такий поступовий. І до якої фази дійде отруєння, дуже важко визначити зразу. Тому хворого треба покласти в ліжко, дати теплої води чи теплого чаю, наприклад, ромашкового. Наскільки можливо, промити й обов’язково викликати лікаря”, — зазначила спеціалістка Держпродспоживслужби Закарпаття.
За словами Світлани Гіби, на Закарпатті у 2018-му році грибами отруїлися шестеро людей, у 2019-му – двоє. Цьогоріч поки жодного випадку. При цьому в області за останні п’ять років офіційно не зафіксували жодної смерті від такого отруєння.
До теми
- Життя, подароване незнайомцем. Історії, що продовжуються завдяки донорству
- Безбар’єрність – це про повагу: як Закарпатський кардіоцентр створює простір, доступний для кожного
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- В Ужгороді презентують артпроєкт в межах Національного тижня безбар’єрності
- Як закарпатська Колочава будує власний європейський курс: від документів до міжнародних фондів
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»
- У нацпарку «Синевир» вирощують рідкісну арніку гірську та інші лікарські рослини для екочаїв
- На Закарпатті зафіксували рідкісного чорного лелеку (ФОТО)
- «Рано чи пізно зброю до рук доведеться взяти кожному чоловіку»: закарпатський прикордонник про ціну нашої свободи
- В Ужгороді збирали підписи за надання Дню вишиванки офіційного статусу державного свята
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея
- Служба і дружба. Як ужгородські кінологи вчать собак розкривати злочини
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- П’ять днів для відновлення сил: реабілітація закарпатських прикордонників після передової
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я хочу, щоб дитина бачила, що таке сім'я": історія прийомної мами Ольги Мурашко

До цієї новини немає коментарів