Вечеря в лісі: новий погляд на закарпатську локальну кухню від шефа Роберта Травницького

Шеф-кухар Роберт Травницький працює вже понад 10 років, має власний неповторний стиль та бачення закарпатської локальної кухні. Цими вихідними він презентував свій проєкт на відкритому повітрі під назвою Varosh Chefs Dinner, – пише Varosh.

– З раннього дитинства я ходив з бабусею на дачу, бродив лісом, полями. І мене завжди цікавили рослини. Коли ж я став шеф-кухарем, то цей світ незвіданої природи почав вабити мене і запрошувати в ньому розібратися. А ще я зрозумів, що в лісі значно простіше знайти справжній продукт, не зіпсований людиною та індустріальним середовищем, ніж на ринку. На жаль, переважна більшість нашого неймовірного томату їде за кордон, натомість до нас приїздить «пластмасовий» іспанський чи ще якийсь, з якого витягнути справді вартий уваги смак, дуже важко. Тому я вирішив стати шефом-збирачем та відкривати для людей нові, але максимально природні та локальні смаки, – розповідає Роберт.

Поп-ап вечері зародилися в Україні доволі давно. Головна ідея у тому, що кілька шефів створюють авторське меню та частують ним гостей. Утім, ніхто не робив цього в лісі. Коли ж розпочався карантин, то Роберт зрозумів, що годувати людей в ресторані він не зможе, тоді це робитиме на відкритому повітрі. Спочатку ідея була на рівні жарту: «Ну, ок, готуватиму людей в лісі». Але думаючи про це кілька днів, шеф зрозумів, що це не такий вже це й поганий варіант. Так розпочалися пошуки локації, створення меню, підбір декору.

– Я намагався зробити кожну страву в меню з нашими унікальними закарпатськими продуктами. Коли ти маєш в голові певну бібліотеку смаків, то можеш легко створювати нові страви. Тому й народилися такі поєднання. Чи не найбільше гостям сподобалося тако з кольрабі з рієтом з копченої форелі з маринованими суцвіттями липи, чорнобривцями та лісовим фундуком. Форель, кольрабі, липа, чорнобривці – все локальне, вирощене та зібране тут. Також найкращі відгуки отримав мус з кори дуба з лісовими ягодами та маслом з листя смородини. Подавалося все на річному камінні та дерев’яних спилах, – ділиться з нами Роберт.

Видався непростий експеримент, адже видавати страви в ресторані, коли вся кухня та простір навколо неї продумані саме для цього, це одне. А нагодувати 10 гостей у лісі – зовсім інша історія. Це не одноразовий проєкт, Роберту хотілося б проводити подібні події час від часу не лише в Ужгороді, а й в інших містах Закарпаття. Меню щоразу буде дещо іншим, залежно від сезонності. Також кухар готовий презентувати проєкт і на відкритих майданчиках ресторанів, з урахуванням їхніх родзинок та прагнень.

– На мою думку, Закарпаття – один з найбагатших регіонів нашої країни. У нас є і ліси, і поля, і гори. Ми багаті на хороші овочі та фрукти, незвіданий ліс. У нас безліч продуктів, про які мало хто знає. Мені подобається їх відкривати як для закарпатців, так і для гостей нашого краю, – розповідає Роберт.

Росана Тужанська, Varosh

Фото: Євген Кудрявцев