Закарпатський бізнес на карантині: старі проблеми, стартапи і амбітні плани

«Свого часу ми зв’язалися з директором Фонду розвитку підприємництва, щоб він в онлайн-режимі провів навчання щодо можливостей програми «5-7-9» (Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» – ред.). Нею може користуватися кожен. Аналогічний захід провели із Центром зайнятості, щоб люди, які пішли у вимушені відпустки, але не були звільнені, теж могли отримати допомогу, у тому числі, і малі підприємці. Крім того, у нас є програма підтримки малого бізнесу – цей конкурс стартапів стартував 3 серпня, збір проєктів триватиме до 30 вересня. Бюджет програми 500 тисяч гривень з обласного бюджету і 300 тисяч гривень від донорів. Тобто кожен ФОП, який має три роки досвіду діяльності, може подати свій проєкт на розгляд комісії», – розповів директор обласного департаменту економічного розвитку та торгівлі Андрій Давидов.

За словами керівниці Центру підтримки підприємництва при Закарпатській ОДА Мар’яни Федаки, минулого року у конкурсі стартапів взяли участь 18 підприємців-початківців, з яких 6 переможців отримали кошти на розвиток власної справи – 30 тисяч гривень за 1 місце і по 28 тисяч гривень інші п’ять учасників. Цього ж року, як зазначалося, бюджет програми зріс до 800 тисяч гривень. «Ми інформуємо про умови та перебіг програм на своїх сторінках у соцмережах, а також на сторінці Агенції регіонального розвитку та транскордонного співробітництва, яка є розпорядником проєкту», – поінформувала Мар’яна Федака.

Вона також додала, що через карантин болючі питання у представників малого та середнього бізнесу виникали у зв’язку зі сплатою оренди, погашення кредитних зобов’язань, затримкою експорту. Аналітика ж свідчить, що найбільше через обмежувальні заходи постраждали сфери туризму, ресторанного бізнесу, логістики та перевезень.

Голова Обласної федерації роботодавців Закарпаття Володимир Панов окреслив коло питань, вирішення яких нагально потребує український бізнес. По-перше, державне регулювання, система якого демонструє свою недієздатність, через що не відбувається стрімкого прориву в розвитку економіки. По-друге, протиріччя норм старих і нових законів.

«На практиці, виконуючи новий закон, все гальмує старий. Правова основа не дозволяє вирішувати питання, тому що нікому не відомий механізм, його просто не прописують. Це призводить до того, що питання вирішуються занадто довго, звідси й відставання від Європи», – зауважує Володимир Панов.

Бізнесмен наголосив на очевидному конфлікті бюрократії і діджиталізації, коли в умовах доволі різноманітного бізнесу прописані програми знають лише про «біле» і «чорне». Водночас, йшлося про пожвавлення комунікації між бізнесом та владою, результатом якої має стати спільне напрацювання рекомендацій, реалізації яких вже разом вони чекатимуть від Києва.

«В Україні на рівні стратегії потрібно розробити таку систему управління, яка базуватиметься на довірі держави до бізнесу, логічних послідовних правилах, що діятимуть мінімум 5-7 років. Бізнес просто не встигає вивчати нововведення і адаптовувати під них свою роботу. Також ми потребуємо простої, доступної і зрозумілої системи оподаткування, нормальної системи кредитів, адже кожен, хто має ідею, повинен мати можливість купити «дешеві гроші» на її втілення. Якщо ми говоримо про стартапи, то є потреба й у появі венчурних компаній, фондів», – зазначає Володимир Панов.

У свою чергу Андрій Давидов розповів про амбітні плани запустити на повну потужність роботу заводу «Єврокар», «щоб там виготовляли не 6 тисяч автомобілів на рік, а до 100 тисяч». Зокрема, йдеться і про використання потужностей «Єврокара» для виготовлення електромобілів.

«Відповідно, будуть нові робочі місця, а у людей – заробітна плата. Нагадаю також про ухвалений у першому читанні законопроєкт про «інвестиційну няню», коли інвестор, вкладаючи 30 мільйонів гривень і створюючи 150 робочих місць із зарплатою на 15% вищою від ринкової, отримує назад 30% своїх капіталовкладень у вигляді різних пільг. Принагідно скажу про ініціативу відродити державно-приватне партнерство…», – розповів Андрій Давидов. Він вказав і на перспективність законопроєктів щодо звільнення від митних платежів транспортних засобів спеціального призначення, які надійшли у якості гуманітарної допомоги для соціально-економічних потреб територіальних громад.

Про ситуацію з бізнесом в Ужгороді розповів начальник управління економічного розвитку Ужгородської міської ради Павло Логвінов. За його словами, внаслідок карантинних обмежень «близько 30% комерційних приміщень звільнилися, деякі у перспективі і не відновлять свою діяльність».

«Бізнес просить не втручатися у господарську діяльність, не запроваджувати різких змін, які дуже складно виконувати тут і зараз, особливо закладам громадського харчування», – додав Павло Логвінов, наголосивши, що у місті практично відсутні дієві механізми підтримки чи стимулювання бізнесу.

Учасники обговорення одноголосно зазначили, що розвиток великого бізнесу дасть поштовх до відповідних зрушень у середньому та малому бізнесі і, як наслідок, в економіці в цілому.

Вже зараз посадовці різних рівнів – і області, і міста Ужгород – називають цифри у 10-20% падіння економіки, значні втрати у надходженнях з держбюджету. Через ситуацію з COVID-19 Закарпаття втратило близько 100 мільйонів гривень з Державного фонду регіонального розвитку. Нагальною потребою фахівці назвали попередження поширення коронавірусу і подальший вихід з карантину, глобальною – розробку прогресивної системи управління, що врахує інтереси бізнесу та підприємництва як основи розвитку економіки.

Сайт міста Ужгорода 

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі