Кольоровий мед: гарантія зцілення від усіх хвороб чи просто сироп із барвником?

Найбільше різнокольорового «меду» продають на Міжгірщині, поблизу популярних місцевих туроб’єктів – озера Синевир, водоспаду Шипіт та Центру реабілітації бурих ведмедів. Продавці запевняють, що ці різнобарвні субстанції зцілюють від різних хвороб: «Хвоя йде від сухого кашлю, в ній дуже багато вітаміну А, для імунітету дуже добре. Суниця – від головного болю, для печінки, серця дуже добре, Іван-чай – на шлунок» – консультує місцевий продавець Іван.

100 грамів такого диво-меду всередньому коштують 30-40 гривень. Туристи з цікавістю зупиняються біля торгових яток із різнобарвними баночками, охоче куштують та купляють як сувенір із Карпат, адже довіряють місцевим торговцям і впевнені, що придбали натуральний мед. Продавці зізнаються, що у розпал туристичного сезону з одного прилавку за день реалізовують від 60 до 100 банок різної місткості.

Проте фахівці  Закарпатської регіональної державної лабораторії, які перевіряли продукт, власне, на вміст меду, стверджують, що ця речовина не відповідає нормам: «Згідно з нормативним документом  цей зразок не відповідає меду натуральному, насамперед за показником діастазного числа, яке там взагалі 0. Це означає, що зразок – не мед, а якась рідина», – розповідала раніше журналістам телеканалу Sirius  керівниця лабораторії Ганна Легеза.

Місцевий гід Сергій Прокоп розповів для сайту Укрінформ: «Продукт, який продають туристам як смерековий мед у Карпатах, у маленьких баночках зеленого кольору — тут теж не треба бути академіком, аби розуміти, що це — фальсифікат: цукровий сироп із барвником. Хоча можна працювати й на совість, з молодих пагонів хвої справді роблять сироп, він дуже помічний від кашлю, але він жовтуватого кольору, а не яскраво-зеленого. А зеленуватий смерековий мед теж буває — його збирають бджоли під час цвітіння смереки, він є не у всіх бджолярів, він дуже цінний для людини, тому продають за великі гроші й тільки для своїх — бо його дуже мало. Тобто баночка такого меду не може коштувати 45 гривень».

Про поганий вплив на репутацію краю неякісної сувенірної продукції говорили екскурсоводи на пресконференції «Якість/безпека турпродуктів» в Ужгородському пресклубі. Голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Олександр Шершун пояснює:

«Прошу всіх правильно зрозуміти. Ми не проти, аби хтось продавав місцеві продукти і заробляв на життя. Але виникає проблема безпеки туристів, а це – наша відповідальність, адже за всі мінуси, які виникнуть у гостей, відповідають екскурсоводи і туроператори. І це, вочевидь, не робота екскурсоводів стежити, чи є ліцензія, чи якісна продукція і так далі. І з цим резонансом ми теж перші, хто отримав негативну реакцію, мовляв, навіщо підняли тему, краще мовчіть. Ми ж зацікавлені в діалозі, зацікавлені в тому, аби і місцеві підприємці, і керівники об’єктів розуміли цінність туристичного бренду Закарпаття, який ми захищаємо. Саме вони формують дестинацію і вони ж перші і зацікавлені, аби турист туди повернувся».

Провідний туризмознавець регіону Федір Шандор пропонує логічне вирішення проблеми: 

«Ми говоримо про територію державних об’єктів. Ще й таких, які охороняються. Насправді нічого вгадувати не треба. Слід просто виконувати те, що написано в правилах і обов’язках. У законі. Почати, мабуть, із звільнення тих, хто не дотримується закону. От і все».

Ми ж сподіваємося, що  продавці таких сумнівних продуктів не наживатимуться на довірливих туристах, які сприймають їхні слова за чисту монету. Адже люди так само охоче придбають натуральний мед, сир  чи славнозвісне закарпатське вино, якщо вони будуть натурального, природного кольору.

Олашин Марина, 

студентка 2 курсу магістратури факультету журналістики

Львівського національного університету ім. І. Франка

uzhgorod.net.ua

  Надіслати другу