Для створення безбар’єрного середовища: в Ужгороді презентували "Путівник у світ шрифту Брайля"

Чому так важливо дублювати інформацію, зокрема назви у закладах, держустановах шрифтом Брайля, розповіла ініціаторка проєкту Марина Сташина-Неймет. Ужгородський міський голова Богдан Андрій зазначив, що міська влада докладає зусиль, аби створити безбар’єрне середовище, допомогти людям з інвалідністю. Їхні потреби враховують і під час ремонтів доріг, і при облаштуванні пандусів у будівлях.

Марина Сташина-Неймет подякувала міськраді за співпрацю, додала, що, крім путівника, частиною проєкту є встановлення інформаційних табличок шрифтом Брайля у двох закладах комунальної власності – міських поліклініці та бібліотеці. Шрифтом Брайля на табличках буде нумерація кабінетів, які фахівці проводять прийом, у які години тощо. Установлять і знаки доступності (до прикладу, «сходи вгору», «сходи вниз», «вбиральня»). Такі таблички вже є в Ужгороді при вході до міської поліклініки, міської бібліотеки.

На презентації нагадали, що шрифт Брайля – це система писемності, в якій літери, цифри, знаки пунктуації та інші символи виконані у вигляді комбінацій об’ємних крапок і зчитуються дотиками пальців. Автор першого на Закарпатті меню шрифтом Брайля Олександр Неймет розповів про переваги такого друку на пластику, оскільки на папері літери швидше втрачають об’ємність. Додав, що важливо, аби літери і символи були контрастними до фону, добре помітними.

Йшлося і про те, що кожна інформаційна табличка або знак доступності мають знаходитися на висоті 1,5 м, тоді їх легше знайти, як візуально, так і на дотик, легше прочитати текст.

Заступниця начальника управління департаменту праці та соціального захисту населення, начальниця відділу у справах осіб з інвалідністю та ветеранів Вікторія Пфайфер розповіла, що в Ужгороді діє програма “Ужгород – місто, доступне для всіх”, і після опрацювання пропозицій можна буде передбачити фінансування на виготовлення інформаційних табличок шрифтом Брайля.
Ужгородська міська рада
До теми
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»

До цієї новини немає коментарів