«АТБ» передає ще 10 млн грн. на допомогу онкохворим дітям
«Нам вдалося зібрати 10 мільйонів гривень, на які ми закупимо життєво необхідні ліки та витратні матеріали для онкохворих дітей – підопічних фонду «Таблеточки». Ми вдячні всім, хто відгукнувся та не лишився осторонь нашої благодійної ініціативи. Тим, хто підтримував і брав активну участь. Нашим партнерам і співробітникам усіх 1174 магазинів мережі «АТБ». Кожному нашому покупцеві, який придбав благодійну шоколадку, пакетик чаю або товар, позначений спеціальним цінником! Дякуємо вам усім! Разом ми можемо робити неймовірні речі та реалізовувати найамбітніші проєкти!» – повідомив на своїй сторінці у Facebook Борис
Марков, генеральний директор і голова ради директорів корпорації «АТБ». Обличчями цього проєкту стали українські зірки Ольга Полякова та DZIDZIO (Михайло Хома). На більш ніж двадцяти тисячах кас супермаркетів «АТБ» у 24 областях України покупцям пропонують за символічною ціною (5 і 7 гривень) придбати акційні мінішоколадки та пакетики чаю. Упаковки цих товарів прикрасили світлини згаданих вище добре впізнаваних зірок українського шоу-бізнесу.
«Не потрібно бути зіркою, щоб займатися благодійністю», – прокоментувала свою участь у благодійному проєкті «АТБ» «Мене це стосується. А тебе?» співачка Ольга Полякова.
Згідно з даними із відкритих джерел, за перші три тижні такої благодійної акції клієнти супермаркетів «АТБ» у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Чернівцях, а також багатьох інших містах купили більш як мільйон таких плиточок шоколаду й упакувань чаю. Усі виручені від реалізації спецтоварів гроші, а також по 0,5 грн. від вартості позначених спеціальними цінниками акційних товарів від партнерів проєкту спрямують на лікування онкохворих малят – підопічних фонду «Таблеточки».
«Від імені родин наших підопічних ми нескінченно вдячні кожному із клієнтів «АТБ», які приєдналися до проєкту. Ви подарували хворим дітям найцінніше – можливість одужати», – розповіла директор зі стратегічного партнерства фонду «Таблеточки» Світлана Пугач.
До слова, під опікою зазначеного фонду перебуває 400 дітей і 19 онкологічних відділень по всій Україні. За час роботи фонду адресну допомогу одержали вже більш як 4500 родин. На жаль, щорічно в Україні рак діагностують у тисячі дітей, а за статистикою одужує менше ніж половина з них. Проте є надія, що завдяки зусиллям соціально орієнтованого бізнесу та кожного із нас ця ситуація скоро зміниться на краще. Національний благодійний проєкт «Мене це стосується. А тебе?» триває. Допомогти онкохворим дітям можна до кінця року, купуючи на касах «АТБ» акційні шоколад і чай, а також продукцію партнерів проєкту. Партнери благодійної акції: рекламне агентство Leo Burnett Ukraine, відеопродакшн повного циклу Contrabas video production, медіаагентство OMD OM Group.
«Благодійна акція «Мене це стосується. А тебе?» не є першою, що реалізує наш фонд, але вона особлива. І за масштабом проведення, і за залученням до неї українських зірок – Олі Полякової та DZIDZIO, а головне, за надзвичайною важливістю місії – допомогти онкохворим дітям, які потребують термінового лікування. Ми щиро вдячні всім нашим партнерам, кожному покупцеві, хто не залишився осторонь, підтримував і брав активну участь у реалізації нашої спільної з благодійним фондом «Таблеточки» ініціативи. Всі мають змогу побачили, що допомагати – це дійсно просто, особливо коли це стосується кожного з нас», – поділився враженнями директор Всеукраїнського благодійного фонду «АТБ» Сергій Демченко.«АТБ» уже багато років реалізує соціально значущі благодійні проєкти, спрямовані на підтримку найбільш незахищених верств українського суспільства, щоб допомагати дитячим обласним лікарням країни. Компанія збирає кошти та закуповує вкрай необхідне сучасне обладнання. Серед наймасштабніших програм, спрямованих на цільову підтримку та допомогу дитячим лікувальним закладам, можна назвати «Дерево життя», «БлагоДій». У межах таких проєктів тільки цього року Всеукраїнський благодійний фонд «АТБ» зібрав більш як сім мільйонів гривень, на які для обласних дитячих клінічних лікарень закупили сучасне медобладнання. Як свідомий і патріотичний бізнес «АТБ» надає систематичну підтримку постраждалим від стихійних лих, пенсіонерам, інвалідам, родинам загиблих на Донбасі українських воїнів, вимушеним переселенцям, багатодітним родинам.
Ганна Прядун
-->
До теми
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
До цієї новини немає коментарів