“Топазове весілля”: фотограф зробив романтичний фотопроєкт відомої закарпатської пари (ФОТО)
Історія від Varosh
Роман: Мене, як фотографа, приваблюють творчі, цікаві люди. Колоритні та фактурні особистості. Усі знають гурти “Rock-H”, “Анця” та їхню творчість, мені ж хотілося розповісти про сім’ю Віктора та Ірини Янцо, розповісти небанально, креативно. Я написав їм про зйомку. Коли Ірина запропонувала відтворити їхню весільну фотосесію, я одразу погодився.
Як це було
Роман: Як і 16 років тому, Палац графів Шенборнів і сьогодні – одна з найпопулярніших локацій Закарпаття для весільної фотозйомки, і я неодноразово фотографував там молодят. Але ця зйомка була зовсім іншою. Ми ходили із весільним альбомом і шукали місця, де були зняті ті фотографії. Одні місця знаходили одразу, а щоб віднайти деякі, доводилося трохи блукати парком біля палацу. Такий собі фото-квест.
Доньки Віктора та Ірини швидко включилися в цю пригоду – шукали “ось ту лавку”, чи таке ж дерево як у весільному альбомі. Ми повторювали композицію, ракурси, пози, емоції…
Згодом робили ці ж фото, що у весільному альбомі, але вже з доньками. І знаєте, в цей момент відбувалася якась магія – я ніби побачив, як час і любов перетворили цих молодят із весільного альбому на люблячих і мудрих батьків. Задумався про плинність часу. Метаморфози. Як все змінюється.
Було би просто неймовірно продовжити цей проект і провести ще одну таку ж зйомку на знакову річницю для сім’ї. Щоб на фото з’явилися не лише діти, але і внуки сім’ї Янцо. Безцінна ідея для сімейного архіву.
Стилізація
Ірина: Роман запропонував створити щось спільне в галузі фото, ми у відповідь подали таку ідею. І найцікавіше, що день нашого одруження співпав із днем народження Романа. Як то кажуть, соупаденіє? Не думаву.
У день весілля на плівку нас фотографувала Ната Попова. Тоді ми просто гуляли і спонтанно фотографувалися у різних локаціях парку палацу Шенборнів. Зовсім інакші відчуття були, коли ми разом з дітьми, Романом та його асистенткою Катею ходили і відшукували наші “місця слави” 16-річної давнини, а потім до найдрібніших деталей відтворювали наші тодішні рухи та емоції. Я була у тій самій сукні, Віктор – у подібному костюмі, але поряд були наші доньки. Вони ніби побували на весіллі батьків. Чи могли ми тоді, 16 років тому, знати, які у нас будуть діти? Я взагалі не думала про те, що буде через 10, тим більше, через 16 років.
Ця фотосесія стала незабутнім досвідом для нашої родини. Ми зробили щось разом. Це ще більше об’єднало нашу родину. Дуже дякуємо Роману, без його ініціативи нічого не сталося би. І ще. Хоч на нових фото ми вже не такі юні, я помітила, що через 16 років ми більше усміхаємося, ніж у день весілля. І це наша головна #перемога.
Учасники творчої групи:
- Фотограф: Роман Січкар,
- Асистентка фотографа: Катерина Бретер,
- Візажистка: Ірина Шаленик.
Varosh
-->
До теми
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
- Назавжди в строю. Олександр Пристая, сержант "Балу"
- Артур Молнар, позивний «Арчі»: Герой, який віддав життя за Україну
- «Із трьох пострілів своєї гармати ми знищили ворожий «Ураган» на ходу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою
- Майор "Дрон". Квітучий сад ужгородця Сергія Кузнєва
- «Снаряд від ворожої БМП ліг якраз у те місце, де я збирався лягти, – мене врятували якісь 2-3 секунди…». Історії з фронту від 128 бригади
- «Я воюю за тих хлопців, що колись були поруч і загинули. І за тих, котрі зараз поруч…» –Скрудж, пілот БПЛА 128 ОГШБр
- «Під час штурмів розумієш, що або ти, або тебе. Ну, я молодший, спритніший, то перший встигав…». Історії з фронту 128-ї бригади
- Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо»
До цієї новини немає коментарів