Українська мова у сфері обслуговування: кого стосуватимуться нововведення

Кого стосується закон
На думку Тараса Креміня, закон поступово імплементується в українське суспільство і частина з норм вже стали чинними.
"Обов'язковою стала державна мова у сфері науки, освіти, охорони здоров'я, інфраструктури, питаннях, пов'язаних із технічною документацією, проєктними умовами та документообігом громадських об'єднань та політичних сил", - сказав Кремінь.
За його словами, з 1 вересня 2020 року в школах, де навчання здійснювалося російською мовою, близько 200 учнів першого класу почали отримувати знання виключно українською мовою.
"Стосовно 16 січня та сфери обслуговування, то на тридцятому році української незалежності вас вперше повинні зустрічати на порозі супермаркетів, АЗС, закладів освіти та соціальної сфери українською за замовчуванням. Такого обов'язку раніше не було", - розповів Кремінь.
На питання, чи готові пересічні українці виконувати ці нововведення, мовний омбудсман зазначає:
"Ми завжди когось захищали. Але ніколи не захищали свої права і не думали про свою честь і гідність. 16 січня - це ще й день пам'яті кіборгів. Вони захищали не лише землю, а й право громадян України на волевиявлення, на державну мову, на своє право здобувати освіту, мати мирне небо над головою. Тоді чому в тилу, у Києві, Харкові, Одесі у декого виникають сумніви, чи варто захищати державну мову? Тих громадян України, які схвально ставляться до імплементації мовного закону, -більшість. Ті, хто розганяє істерію - це люди, які працюють на інтереси іншої держави", - додав Кремінь.

Як поскаржитися
"Забезпечення обслуговування українською мовою - це теж товар, за який споживач сплачує кошти. Якщо ви не чуєте української на своє звертання українською мовою, сміливо викликайте адміністратора торговельного залу, керівника філії банку тощо і заявляйте про порушення своїх прав. Якщо цього немає, тоді звертайтеся зі скаргою чи зверненням на гарячу лінію Уповноваженого із захисту державної мови", - зазначив Кремінь.
За словами омбудсмана, скаргу можна або оформити письмово на поштову скриньку, або заповнити електронну форму на сайті mova-ombudsman.gov.ua. У заяві слід вказати свої ініціали, висловити суть проблеми, залишити свої координати та за можливості додати аудіо, відео чи фото як доказ порушення.

Далі впродовж 30 днів уповноважений проводить відповідні дії, фіксує порушення і надсилає на адресу цього закладу запит про виправлення такої ситуації.
"Якщо протягом року такий супермаркет чи АЗС порушить двічі мовний закон, ми маємо право складати протокол і накладати штрафи. Слід зазначити, що їх сплачуватиме не персонал закладу, а власники або керівництво. А це означає три важливі складові: це б'є по гаманцю керівника, який не довів персоналу важливість виконання закону, це б'є по репутації самого закладу і призводить до втрати довіри у споживачів послуг", - додав Кремінь.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- Спогади закарпатських ліквідаторів до 40-х роковин аварії на ЧАЕС
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- «Бограч-index» – квітень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на +3 %
- Курси командирів маневрених родів військ в США – закарпатець, єдиний представник з України, розповів про свій шлях в ЗСУ
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- На Закарпатті завтра прогнозують сильні заморозки
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- 112 учасників, 115 000 грн для ЗСУ: Tolk взяв участь в Uzhhorod Half Marathon 2026 як найбільша команда півмарафону
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- “Смугасте поповнення”: у Карпатах зняли цілу родину диких кабанів у нічному лісі (відео)
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Церква Успіння у Новоселиці — найкраще фото Закарпаття у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2025»

До цієї новини немає коментарів