За рік інтернет-шахраї вкрали 252 млн грн в українців. Чи знають на Закарпатті головні методи злочинців?

До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
? розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті), ? телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції), ? фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник
відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
? псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику; ? одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру; ? надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт); ? ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані; ? отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:
? ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару; ? бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань; ? обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику; ? звертати увагу на адресу сайту; ? не розголошувати платіжні та персональні дані; ? повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- На Закарпатті з початку року у місцевих бюджетах – майже 404 млн грн єдиного податку
- Понад 3 тисячі закарпатців уже подали податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік
- За І квартал 2025 року надходження від Закарпатської митниці становили 4,8 млрд гривень
- Закарпатці сплатили до місцевих бюджетів вже 1,5 млрд грн податків
- На Закарпатті за 2 місяці 2025-го сплатили понад 6,4 млн грн екологічного податку
- У 2024 році експорт товарів на Закарпатті становив 1446,2 млн дол. США
- Найбільше туристичного збору з початку року надійшло до бюджетів Поляни, Ужгорода та Баранинців
- Результат перевірок закупівель: тільки за 2 місяці – порушень на більше 106 мільйонів гривень
- На обліку в закарпатській податковій - майже 80 тисяч суб’єктів господарювання
- Найбільше імпортних товарів через Закарпатську митницю з початку року ввезли із Чехії - на 20 млрд грн
- Закарпатський бізнес поповнив місцевий бюджет майже на 4 млн від ліцензування підакцизних товарів
- У 2024 році до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло 23,2 млн грн туристичного збору
- За перші 2 місяці 2025 року закарпатські митники скерували до Держбюджету понад 2,9 мільярдів гривень
- Не спалюйте сухостій! «Закарпаттяобленерго» просить пам’ятати про шкоду, яку може завдати вогонь!
- 163 протоколи про порушення митних правил на понад 20 млн грн задокументували з початку року закарпатські митники
- Руслан Кравченко: ДПС ініціює зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних
- Великі штрафи чекають на ФОПів уже з березня
- На Закарпатті у 2024-му майже 150 громадян задекларували понад 1 мільйон гривень доходу
- Руслан Кравченко: Маємо перші позитивні результати роботи консультаційних центрів з питань розблокування податкових накладних
- Закарпатські платники податків перерахували до місцевих бюджетів у січні понад 689 млн гривень
До цієї новини немає коментарів