За рік інтернет-шахраї вкрали 252 млн грн в українців. Чи знають на Закарпатті головні методи злочинців?
До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
? розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті), ? телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції), ? фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник
відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
? псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику; ? одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру; ? надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт); ? ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані; ? отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:
? ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару; ? бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань; ? обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику; ? звертати увагу на адресу сайту; ? не розголошувати платіжні та персональні дані; ? повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Світло можливостей 2.0»: агенція Svitlo запускає новий етап безоплатного проєкту для підсилення комунікацій малого й середнього бізнесу
- В Ужгороді обговорили, як розкривати потенціал міст України та Словаччини
- 4 ініціативи у сфері розширення можливостей жінок отримають по 5000$ на реалізацію
- Закарпатці вже сплатили з початку року майже 160 млн гривень військового збору
- З 1 квітня здійснюється автоматичний перерахунок пенсій для працюючих пенсіонерів
- Закарпатці за І квартал сплатили за землю понад 165 млн гривень
- Закарпатцям: грант на Програму бізнес-підтримки молодих підприємців/иць з малих громад України
- Правоохоронці виявили на Закарпатті склади з електронними сигаретами з підробленим акцизом. Вартість усього вилученого - близько 1 мільйона гривень
- У першому кварталі до місцевих бюджетів Закарпаття перераховано майже 2 млрд гривень податків
- Найбільше туристичного збору із початку року сплатили до бюджету Ужгорода
- Музичний фонтан у Виноградові добудували завдяки втручанню аудиторів
- Закарпатська митниця: цьогорічні митні платежі зросли на понад 2 мільярди гривень
- Закарпатцям: Конкурс субгрантів для неурядових організацій
- Ціни навесні: подешевшають продукти харчування, подорожчають сигарети та бензин
- McDonald’s може відкрити заклади в Ужгороді та Мукачеві
- Гранти до 50 000 євро на проєкти зі збереження культурної спадщини
- Закарпатці за 2 місяці 2024-го сплатили понад 98 мільйонів гривень земельного податку
- «Бограч-index» – березень 2024: за місяць продукти подешевшали на 7%
- Фінансові порушення майже на 25,7 мільйона гривень виявили аудитори Закарпаття за 2 місяці цього року
- Закарпатська обласна прокуратура забезпечила відшкодування до державного бюджету понад 5,8 млн грн несплачених податків
До цієї новини немає коментарів