На конференції Павло Мешко зробив таку заяву:

До цього мене спонукає таке:
Закарпатська обласна організація „Партії Регіонів”, очолювана п.Ледидою О.О., на сьогоднішній день переслідує більше особисті інтереси лідера, аніж партійні. Свідченням цього є непрозорість складання списків кандидатів в депутати до місцевих органів самоуправління. Перші місця в списках зайняли особи, котрі лише напередодні виборів вступили в партію, через що члени партії або позбавлялись місця в цих списках, або відсувались на непрохідні місця. На мою думку, ця проблема є значно глибшою і стосується не лише обласного осередку „Партії Регіонів” а й багатьох інших партій, і пов’язана з новою системою виборів за партійними списками. Ця система дає змогу за відомими брендами партій сховаютися людям, про яких ми нічого не знаємо. Це є проблема неготовності наших лідерів і суспільства загалом до цієї системи.
За словами п.Ледиди, молодіжна організація його „не цікавить взагалі і ніяких перспектив розвитку не має”. Молодіжна організація визнавалася лише „de jure”, а насправді не було ані підтримки молодіжної ініціативи, ані фінансування існуючих потреб, це „de facto” означає усунення від будь-якої партійної діяльності, а в цей надважливий час передвиборчих перегонів – політичний саботаж. Повторюю - молодь абсолютно не задіяна у передвиборчій компанії, хоча являє собою потужній ресурс.
Я, Павло Мешко, кандидат на посаду міського голови міста Ужгорода, до сьогоднішнього дня був єдиним представником „Партії Регіонів” поміж кандидатів у мери міста Ужгорода. Але Обласна організація партії на чолі з п.Ледидою підтримує безпартійного претендента на цю посаду, нині діючого мера, п.В.Погорєлова, котрий до того ж іде на вибори в блоці „Еко+25%”. Така позиція виглядає більш ніж дивною. Дивною є і мотивація п.Ледиди - його неодноразові публічні висловлювання, що він „не бачить мене членоном однієї команди” .
За даних обставин і такої позиції лідера, п.Ледиди, я не бачу перспектив розвитку Молодіжної організації і можливостей самореалізації. Тому, зі всією відповідальністю відмовляюся від прохідного10-того місця в обласну раду і концентрую всі свої зусилля над втіленням програми „Три Вірних Кроки”.
Я виходжу з партії за підтримкою однодумців (37 осіб, це майже весь міський осередок), залишаючись соціально активними громадянами, далі будемо працювати в команді, і при умовах, котрі створимо собі самі.

 

07 березня 2006р.