Від Ужгорода до Національної академії: Володимира Смоланку обрали членом-кореспондентом НАМН України

Володимир Смоланка увійшов до складу Відділення клінічної медицини Національної академії медичних наук України як член-кореспондент за спеціальністю «Нейрохірургія».

Членами-кореспондентами НАМН обирають учених, які мають вагомі здобутки у відповідній галузі медичної науки. Тож ідеться не про чергову професійну нагороду чи почесну відзнаку, а про входження до академічної спільноти, яка об'єднує провідних українських учених-медиків.

У випадку Володимира Смоланки за цим рішенням стоять десятиліття клінічної практики та наукової роботи, розвиток нейрохірургії на Закарпатті, підготовка нового покоління лікарів і науковців та багаторічна присутність українського нейрохірурга у міжнародному професійному середовищі.

Від клінічної практики — до власної наукової школи

Наукова біографія Володимира Смоланки нерозривно пов'язана з нейрохірургією.

Його кандидатська дисертація була присвячена проблематиці легкої черепно-мозкової травми. У 2002 році він захистив докторську дисертацію, у якій досліджував принципи хірургічних втручань при стенооклюзуючих захворюваннях екстракраніальних відділів внутрішньої сонної артерії.

Згодом коло наукових інтересів суттєво розширилося. Серед ключових напрямів — хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу, аневризм судин головного мозку, гліальних пухлин, епілепсії, больових синдромів обличчя та захворювань хребта.

Принципово, що наукова робота Смоланки впродовж усієї професійної кар'єри була безпосередньо пов'язана з клінічною практикою. Дослідження тут не існують окремо від медицини — вони мають знаходити продовження у діагностиці, хірургічному лікуванні та впровадженні сучасних методик.

Саме на цьому перетині науки, освіти й практичної медицини поступово сформувалася ужгородська нейрохірургічна школа.

Як Ужгород став одним із центрів української нейрохірургії

Важливою частиною професійного шляху Володимира Смоланки стало створення в Ужгороді Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології.

Ідея полягала в тому, щоб складні патології нервової системи лікували не лише у кількох великих національних центрах, а сучасна високоспеціалізована нейрохірургічна допомога була доступною і на регіональному рівні.

З роками Центр став не лише клінічною базою. Тут поєднуються лікування, наукові дослідження, впровадження нових методів та підготовка фахівців.

Це важлива деталь і для розуміння нинішнього обрання до НАМН України. Національне визнання отримує конкретний науковець, однак водночас воно засвідчує рівень середовища, яке впродовж років формувалося навколо нього.

Для Закарпаття це особливо показово: складна високотехнологічна медицина та конкурентна наука можуть розвиватися не лише у столиці чи найбільших наукових центрах країни.

Професійне визнання давно вийшло за межі України

Є ще одна складова, без якої складно оцінити масштаб цього обрання, — міжнародна.

У 2025 році Володимира Смоланку обрали академіком World Academy of Neurological Surgery — Всесвітньої академії нейрохірургії.

Упродовж багатьох років він залучений до роботи європейського професійного середовища, зокрема до освітніх програм Європейської асоціації нейрохірургічних товариств. Його професійна діяльність пов'язана і з підготовкою нейрохірургів, міжнародними фаховими обмінами та науковими дослідженнями.

З 2013 року Володимир Смоланка очолює Українську асоціацію нейрохірургів.

Окремий показник — присутність у міжнародному науковому просторі. Роботи за його участі публікуються у профільних виданнях, а дослідження охоплюють, зокрема, сучасні підходи до нейроонкології та хірургії внутрішньомозкових утворень.

Тому обрання членом-кореспондентом НАМН України можна розглядати як ще один важливий етап професійної траєкторії, у якій клінічна робота в Ужгороді поєднується з українською та міжнародною наукою.

Що насправді означає статус члена-кореспондента НАМН

Національна академія медичних наук України посідає особливе місце у системі української медичної науки. Вона об'єднує фахівців у галузях фундаментальної, клінічної та профілактичної медицини, а її наукові установи працюють із найскладнішими напрямами сучасної медицини.

Саме тому статус члена-кореспондента не варто сприймати як звичайну нагороду.

Це участь у професійному академічному середовищі, пов'язаному з визначенням напрямів розвитку медичної науки, експертною роботою, розвитком досліджень та інтеграцією їхніх результатів у практичну медицину.

Для Смоланки особливе значення має і спеціальність, за якою його обрано, — нейрохірургія.

Українська нейрохірургічна школа має давню традицію, значною мірою пов'язану з Інститутом нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України. Володимир Смоланка багато років працює у загальноукраїнському нейрохірургічному та науковому середовищі.

Відтепер він представлятиме цей напрям і як член-кореспондент Національної академії медичних наук України.

Що це означає для УжНУ

У цього обрання є ще один важливий вимір — університетський.

Професійний шлях Володимира Смоланки розвивався на перетині трьох сфер — медицини, науки та університетської освіти. Він багато років пов'язаний з Ужгородським національним університетом, де не лише займається власною науковою роботою, а й бере участь у формуванні середовища для підготовки майбутніх лікарів і дослідників.

Під його науковим керівництвом та консультуванням виконувалися дисертаційні дослідження, формувалися нові напрями роботи у сфері нейрохірургії та неврології.

Тому обрання представника УжНУ членом-кореспондентом НАМН посилює і представництво університетської медичної науки на загальнонаціональному рівні.

Для класичного університету це має особливу цінність. Сучасна медицина давно вийшла за межі одного факультету чи однієї спеціальності. Нейрохірургія сьогодні перетинається з молекулярною біологією, генетикою, фізикою, математичним моделюванням, інформаційними технологіями, медичною інженерією та штучним інтелектом.

А отже, сильна медична наука здатна ставати точкою розвитку міждисциплінарних досліджень для всього університету.

Визнання людини — і середовища, створеного навколо неї

Можливо, саме в цьому полягає найважливіший для Закарпаття вимір нинішньої події.

Володимир Смоланка будував свою професійну кар'єру переважно в Ужгороді. Тут розвивалася його клінічна практика, формувався нейрохірургічний центр, проводилися дослідження, навчалися молоді лікарі та формувалися міжнародні професійні зв'язки.

І цей шлях показує: регіональність у сучасній науці не повинна означати периферійність.

Наукова школа не виникає в момент отримання звання. Вона формується роками — через учнів, дослідження, клінічну практику, міжнародні контакти, помилки, результати і, головне, здатність створити середовище, яке продовжує працювати незалежно від однієї людини.

Саме тому обрання Володимира Смоланки членом-кореспондентом Національної академії медичних наук України можна розглядати ширше за ще один пункт у його професійній біографії.

Для самого науковця це один із важливих етапів багаторічної роботи.

Для Ужгородського національного університету — посилення присутності його медичної та наукової школи в академічному просторі України.

Для закарпатської медицини — ще одне свідчення того, що сформовані тут компетенції можуть бути затребуваними на національному й міжнародному рівнях.

А для молодих лікарів і науковців — чи не найважливіший висновок: високий рівень медицини та науки не обов'язково шукати десь далеко. Його можна створювати тут — в Ужгороді.

 

 

25 вересня 2026р.