Як написати дитячу казку: п'ять порад від ужгородки Олени Арбузної

— Зараз я не тільки переконаю вас в цьому, а й дам 5 соковитих інструментів для неперевершеного казкарства. Очевидно, що написання казок важливе як для дитини і її розвитку, так і для ваших з нею гармонійних відносин. Адже в казці можна обговорити з дитиною відверто несимпатичний вчинок і не бути при цьому занудою або похвалити, але при цьому не привчати дитину до залежності від стороннього оцінювання. До того ж навчатись читати, або лягати спати завжди цікавіше під свої «особливі» історії. Я не пам'ятаю сюжетів батьківських казок про Павутинне царство, але та атмосферність і близькість - одні з найтепліших згадок мого дитинства. А ще - це справжня знахідка, якщо ви ведете соціальні мережі. Складаючи казки, ви прекрасно прокачаєте власні навички писати цікаві пости і писати захоплюючі сторіс. — розповідає Олена.

Тож, які є безпрограшні варіанти для вигадування цікавих сторій разом з дітьми?

1. Берем за основу реальну історію, яка відбулась з дитиною (або ви хочете, щоб відбулась)

Одного разу менший син не хотів йти до стоматолога. Тож я придумала казку про хлопчика Армандо і його маленьку собачку Лолу. Лола була невпевнена, а сміливий Армандо їй допоміг і навіть тримав за лапку, поки вона була в кріслі. В історії було багато наших сімейних деталей, Армандо, звісно, виявився красунчиком, а Лола була щаслива після відвідування стоматології. Після декількох разів перечитування цієї казки син з легкістю погодився піти на огляд.

2. Робимо копію-переказ існуючої казки.

Позичте із довільної казки сюжетну лінію. Поміняйте головних героїв на своїх дітей, домашніх тварин чи улюблену іграшку. До прикладу, того ж Колобка можна переписати так: Головний герой вирішив відправитись в мандри, зустрів хороших і поганих людей і ледь не втрапив у халепу. Але завдяки сміливості і розуму вийшов переможцем і повернувся додому з купою подарунків і вражень.

3. Створіть мікс з казок.

Візьміть початок з однієї казки, середину з іншої, кінцівку — з третьої. До прикладу, хай це буде Острів скарбів, Ріпка і Рапунцель. Стефан вирішив відправитись на пошуки скарбів, зібрав друзів і відплив на кораблі. Раптом у них на палубі виріс величезний кавунисько. Почали друзі того кавуна перекочувати в трюм. Одного покликали, іншого, нарешті черга дійшла до Стефана. А той в цей час був високо на щоглі і видивлявся у горизонт. І тут Стефан побачив, як по небу летять різнокольорові ліхтарики. Спустився він вниз по канату, допоміг закотити кавуна до трюму, а після того вони поплили на велике свято в це невідоме королівство. Там Стефан з друзями обміняли кавуна на карту скарбів. Знайшли всі скарби і щасливо повернулись додому.

4. Скласти історію на підставі фрагментів ілюстрацій.

Відкривайте книгу навмання і говоріть про те, що впало в око. Або візьміть кубіки з картинками, киньте декілька і використовуйте в сюжеті в довільному порядку.

5. Мій улюблений варіант - розповідати один за одним по декілька речень. 

Це незамінна історія для мандрівок чи очікувань в черзі, коли під рукою нічого нема. Особлива родзинка в тому, що така гра підійде як для малюків, так і для дорослих. Адже є особливе задоволення і в тому, щоб ввести героя в безвихідну ситуацію для наступного казкаря, і спробувати витягнути героя з труднощів, які вигадано попереднім розповідачем.

А якщо ви хочете навчитись писати справжні Ужгородські народні казки всім гуртом то така можливість у вас з'явиться на першому сімейному арбузк-вікенді «Родина разом» який проходитиме 9-11 липня. Деталі за посиланням