Чоловіки, жінки і навіть діти: хто найчастіше потрапляє в рабство за кордоном?

Низький рівень життя населення змушує шукати кращої долі

Ні для кого не є секретом, що звичайній середньостатистичній людині без досвіду роботи, навіть при наявності вищої освіти, заробити на достойну старість в нашій країні досить важко, якщо не неможливо. Відсутність робочих місць з достойною оплатою є питанням не тільки для студентів та молодих людей, старше покоління у зв’язку з виходом на пенсію, втратою роботи по тій чи іншій причині також зіштовхується з проблемою працевлаштування.

«Навіщо «надриватися» багато років за мінімальну зарплату по спеціальності, якщо можна виїхати за кордон та отримати достойну плату, хоча і за важку роботу», - такі й подібні думки переважної більшості.

Міграція працездатного населення в сусідні країни є особливо гострою саме на Закарпатті. В кожного з нас є чимало знайомих які їдуть на заробітки на кілька місяців, чи взагалі асимілюються і залишаються проживати в інших державах.

З 2013-го року Генеральною Асамблеєю Організацією Об’єднаних Націй було обрано 30 липня як Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, що залишається великою проблемо ХХІ-го століття. Жодна країна світу не є виключенням, тому нема абсолютної гарантії, що виїжджаючи за кордон з метою достатнього заробітку або вдалого шлюбу з вами не станеться жахливого.

Хто входить до групи ризику

Думка, що від торгівлі людьми страждають переважно жінки, є  помилково. Кожен, незалежно від віку та статі, може стати жертвою. Згідно даних Міністерства соціальної політики України, з 2012 року встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 978 громадянам (969 – громадяни України, 9 – іноземці), з яких 368 особи – жінки, 519 – чоловіки, 88 дітей (32 хлопчиків та 56 дівчаток).

Як запевняє голова Закарпатської громадської жіночої організації «Веста»  Інна САБОШ: «…Якщо раніше це були зовсім молоді люди 18-27 років, то наразі старше покоління до 60-ти частіше входять в групу ризику, оскільки їх рівень оволодіння технічними засобами та проінформованості залишає бажати кращого».

Для чого людей продають в сучасне рабство

Видів незаконної експлуатації людей є безліч:

• сексуальна (примус до проституції/ використання в порноіндустрії);
• трудова (жебрацтво/ важка робота в нелюдських умовах);
• залучення до військових конфліктів та різних видів злочинної діяльності;
• продаж дітей для усиновлення (удочеріння);
• вилучення органів/примусове донорство;
• рабство або обставинах подібних до нього.

Василь САВЧИН, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми в області, головний спеціаліст департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА наголосив, що закарпатці частіше страждають від перших двох видів незаконної експлуатації людей.

 Чи можна уникнути небезпеки і як зменшити ризик

Виїжджаючи за кордон слід дотримуватися низки правил, щоб уберегти себе та близьких. Ось основні поради:

• не довіряти повідомленням в інтернеті, де обіцяють невиправдано високу заробітну плату, тим більше без офіційного працевлаштування;
• не виїжджати на заробітки без робочої візи, бо це робить людину фактично безправною;
• не довіряти нікому свій паспорт, паспортні данні та інші документи, які засвідчують вашу особу;
• скористайтеся послугами перевірених служб для працевлаштування, а також консультацією юриста для укладення шлюбу;
• залишайте вдома детальну інформацію про ваше місцеперебування та контактні дані;
• з’ясуйте номери та місцезнаходження посольств України, а також організацій, які будуть захищати вас і ваші права в чужій країні;
• знання іноземної мови та законів країни куди ви прямуєте значно зменшує ризики.

Пам’ятайте, що незаконної експлуатації може зазнати кожен, незалежно від кваліфікації, рівня освіти, віку, статті та досвіду роботи. У зв’язку з карантинними обмеженнями робота міграційної служби та поліції значно ускладнились, тому краще не чекати змін, не потрібно соромитись або приховувати, а діяти самим і звертатись про допомогу!

Для консультації або отримання допомоги звертайтесь:

527 або 0-800-505-501 – Національна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;

527.org.ua – електронні консультації.

Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

+38 (044) 279-98-99 – Державна міграційна служба України

пн-чт: 09:00-18:00, пт: 09:00-16:45.

Катерина Яцола 

  Надіслати другу