Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва

Паралельно колишній військовий у співпраці з двома побратимами започаткував крафтове виробництво м’ясної продукції, для приготування якої ветерани використовують унікальні закарпатські рецепти. Незабаром команда планує відкрити в місті власну крамницю.
Від добровольця до ветерана
Віктор Суліма – корінний ужгородець, який поповнив лави добровольців ще у 2014-му році. Тоді брав участь у боях на Донбасі.
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, знову пішов до військкомату. Його зарахували до 101-ї бригади ТРО (рота контрдеверсійной боротьби). Тоді пан Віктор вирушив воювати на Донбас.
«Для багатьох хлопців там відбулося перше бойове хрещення: перші загиблі, перші поранені. Зникли ілюзії, що за тиждень-два будемо на червоній площі варити бограч. Усі зрозуміли, що війна буде довгою і тяжкою», – згадує ветеран.
Із самого початку повномашного вторгнення командування ДУК вело переговори із Силами спеціальних операцій ЗСУ. Частину підрозділів визначили як кістяк 67-ї окремої механізованої бригади. У лютому 2023 року військовий отримав наказ про переведення до цієї бригади, його підрозділ направили на Луганщину. Згодом проходив тривале лікування в Ужгороді і довгу реабілітацію в Дніпрі.
Перші сувеніри з гільз
Під час реабілітації військовий виготовив свою першу роботу – брелок із гільзи. Хоч досвіду в подібній справі не мав, однак, як розповідає ветеран, був натхненний креативом й наділений часом. Побратимам сподобалися вироби, вони й заохотили виготовляти більше продукції.
Коли сувенірів стало вже багато, ветеран звернувся до ГО «Рух підтримки закарпатських військових – Ужгород». Завдяки їм вироби почали реалізовувати на ярмарках, а виручені кошти передавати на потреби підрозділу.
«Брелки роблю зі старих іржавих набоїв – відмочую, шліфую. Якось із гільз зробив тризуб на дерев’яній основі. Волонтери продали його на аукціоні більш ніж за 10 тисяч гривень – гроші пішли на ремонт авто», – розповідає ветеран.
Більше ніж пів року пан Віктор виготовляв сувеніри будучи ще на сході. У травні 2024-го після реорганізації бригади, військовий став командиром відділення у 41-й окремій механізованій бригаді, потім опинився в інженерному батальйоні в Миколаївській області, а згодом повернувся в Ужгород на лікування.
Сьогодні ветеран виготовляє годинники з дерева, органайзери з артилерійських гільз, світильники, мінібари, вішалки та інші вироби. Ідей щодо продукції чимало, зазвичай вироби патріотичної тематики, однак усі – функціональні. Їх легко використовувати в побуті.
Пан Віктор планує закупити лазерний гравер, аби робити іменну сувенірну продукцію, шліфувальні станки, обладнання для свердління. Це вдасться зробити завдяки перемозі в обласному конкурсі стартапів: ветеран отримав на розвиток свого бізнесу 200 тис. грн. Це допоможе розширити виробництво та втілювати нові ідеї.
Реалізовує продукцію через особисті соцмережі, платформу Zeloartagroua, в ужгородській кав’ярні «Zelo» (що на Корзо), на благодійних аукціонах.
«Вуйко Еко»: натуральне м’ясо від ветеранів
Коли ветеран повернувся в Ужгород, разом із двома побратимами – Василем Поприком та Владиславом Опалеником – вирішили започаткувати власне виробництво «Вуйко Еко».
«Ідея заснувати щось своє виникла в травні минулого року. Це було після того, як нас розкидали в різні бригади. Ми з Вуйком (позитивний Василя Поприка) знаходилися тоді в одному підрозділі. Побратим отримав наказ про звільнення зі Збройних сил у зв?язку зі станом здоров?я. Знав, що і мене це чекає. Поговорили й вирішили свою долю. Запланували зробити власне виробництво традиційної закарпатської м?ясної продукції», – розповідає пан Віктор.
Компанію заснували восени 2024 року. Її ідея полягає у тому, аби відтворювати м’ясні традиції Закарпаття – підприємці використовують чимало давніх унікальних рецептів. У багатоетапному виробництві не додають жодних консервантів, уся продукція є натуральною.
Спершу запускали виробництво власними силами й ресурсами, а згодом познайомилися з голландською благодійною організацією «Фонд Фреда в Україні», яка закупила необхідну техніку. Продукція партнерам дуже сподобалася й вони радо підтримали ідею українських ветеранів ще раз. Виділили 250 000 грн на обладнання для відкриття власного магазину. Ремонт у приміщенні підприємці знову ж таки виконують за власні заощадження.
На сьогодні готові вироби реалізовують не тільки в Ужгороді в місцевих крамницях, а й мають чимало замовлень по всій Україні. Зокрема, ветерани відправляють безкоштовно свої вироби для побратимів, а ті часто рекламують продукцію родичам й знайомим.
«Замовлення надходять із Харкова, Сум, Чернігова, Чернівців й Києва. Тепер готуємося до відкриття магазину наступного місяця. Там буде представлена вся наша продукції, а це понад 15 позицій. Пропонуємо класику – закарпатський шовдар, та цікавинки – Лемківське сало. Ми єдині на Закарпатті, хто його виробляє за старовинним рецептом, який знайшли в стародавній “Книзі рецептів” у Перечині» – зазначає ветеран.
Власну крамницю ТОВ «Вуйко Еко» планують відкрити за адресою: вулиця Дмитра Георгієва, 7, Ужгород. У цій же будівлі в сусідньому приміщенні пан Віктор хоче обладнати майстерню, аби практично поєднувати дві улюблені справи.
Карпатський Телеграф
До теми
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
До цієї новини немає коментарів