Закарпатський спортсмен-шпажист Анатолій Герей розповів про Олімпіаду 2021

— Олімпіада-2020 для збірної України з фехтування завершена. Розкажи, як туди летіли, які труднощі виникли напередодні та під час змагань?

— Їхали ми туди заздалегідь, щоб акліматизуватися, приблизно за 2,5 тижні. На в’їзді в Японію все дуже суворо, навіть для олімпійців. Тому майже 40 годин ми добиралися до самого Токіо. Треба було зробити зупинку в Сінгапурі й повторно здати тести. В самій країні кожного ранку о 7-й годині здавали тест. Все контролювалось. В кожного була спеціальна медична картка, в яку вносили, чи здають тести. І виявляли на території селища. Я читав, що багато людей відправили додому, бо в них були позитивні результати на COVID-19.

— Розкажи про особливості вакцинації учасників Олімпіади. Коли щепився напередодні змагань? Як проходила вакцинація безпосередньо в Токіо? Я так розумію, що деяких спортсменів вакцинували й там.

— Ми вакцинувалися першою вакциною CoronaVac 31 травня і наступною через 24 дні. Але була також можливість приїхати туди, сісти там на карантин. І, навіть, я знаю, що багато країн отримали вакцину прямо в селищі. Це було безкоштовно і дуже багато країн, які ще не мали вакцини, робили це саме там.

— Ти представляв країну і на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро. Порівняй ці два турніри. В Токіо Олімпійські Ігри пройшли у дещо незвичному форматі через карантинні обмеження. Що скажеш про атмосферу?

— Японці дуже організовано підійшли до процесу змагань. Вони намагалися залагодити ці всі незручності, щоб воно було якомога краще для спортсменів, забезпечити їм належні умови. Тому що, наприклад, бігуни приїжджають заздалегідь і вони теж мусять тренуватися. Тому умови і в селищі, і на стадіонах, і на ігрових майданчиках були хорошими для тренувань та виступів під час змагань. Порівнюючи з Ріо, думаю, це залежить від нації. Японці дуже організовані і в них розписано все чітко покроково. Тому в цьому плані було більш організовано, ніж в Ріо. Кращі умови проживання, на мою думку.

— Збірна України з фехтування зайняла 6 місце. Як охарактеризуєш цей результат?

— Говорячи про результат, на мою думку, це незадовільне місце. Команда була реально претендентом на медалі. У спорті є перше, друге й третє місце. Минулий раз ми в Ріо були четверті, за крок до медалі. На жаль, командної медалі нема, але можемо порадіти особистій медалі Рейзліна, шпажиста з Києва. І можемо тільки порадіти за наш вид спорту.

— Напередодні змагань були ж амбіції, очікування призового місця? На твою думку, чого забракло?

— Олімпійські ігри — це змагання одного дня. Як налаштуєшся на цей день психологічно, як перебореш ці переживання і як вступиш в боротьбу, чимшвидше ти себе розкриєш і не будеш боятися щось зробити — це буде відігравати важливу роль. Чим менше помилок, тим більше шансів на успіх. Я вважаю, що десь відчували навантаження, що Україна чекає на медаль, десь це тиснуло. Але ми були готові, були умови для нас зроблені всі для того, щоб здобути медаль. Ми зібралися і сказали один одному, що нам втрачати нічого, тільки вперед іти. Тому налаштовувались якнайкраще, але, на жаль, реалії — це шосте місце.

— Закарпатці очікують, що на наступних Олімпійських Іграх ти зможеш виступити. Що чекати?

— Це великий період. Зараз ми чекали Олімпіаду 4 роки, пройшло 5 років (через перенесення змагань, — ред.) Ми не розуміємо, як далі буде в цих карантинних умовах, чи будуть проводитись змагання. Для нас основна підготовка — це змагання, на змаганнях ми тренуємося. В нас практично кожен місяць є етап Кубка світу. Чим частіше ти ступаєш в зону дискомфорту, тим більше ти себе тренуєш. Не хочу виправдовуватись, що через карантин не було змагань. Можливо це повпливало. Але сподіваюся, що будуть ще змагання, що будемо ще відбиратися, якщо все буде добре зі здоров'ям, і буде хороша ситуація довкола.

Суспільне Закарпаття

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі