У регіонах чекають кадрових міграцій

Корекція зору і слуху

Але цим не обмежилися. Президент В. Ющенко заговорив про корекцію політичної реформи, що вступила в силу з 1 січня цього року. У новій редакції він прагне подолати розбалансованість влади, котра нібито чітко простежується. Отже, увагу українських громадян пробують знову відвернути від явних провалів у кадровій політиці конкретного глави держави у бік вузькофахової дискусії щодо оптимізації діючої моделі державного управління. Модель можна змінити, але ті ж самі начальники залишаться, хоча за логікою політичної боротьби їх чекає ротація.
Насамперед йдеться про голів обласних і районних адміністрацій, переважна більшість яких виступили клонами діючого президента України. Вони з усіх трибун клялися у вірності президентським ідеалам, інколи навіть переконливіше, ніж діти дякували за своє щасливе дитинство Йосифові Сталіну. Тому підсумки останніх виборів ― це спільна радість і журба Віктора Ющенко та розставлених ним у регіонах управлінських кадрів. Водночас буде дуже шкода багатьох губернаторів, з яких зроблять цапів відбувайлів. Вони не винні: який стратег (полководець), такі ж і його солдати.
У тему днями, 5 квітня, журналіст Борис Козловський у "Високому Замку" нагадав декілька топ-прогнозів, які я дозволю собі прокоментувати. До 26 березня кум президента В. Ющенка і чільний представник "Нашої України" Петро Порошенко пророкував: "Дай Боже, щоб Юлія Тимошенко набрала хоч десять відсотків голосів". Насправді БЮТ здобув більше 22 % і переміг у 14 регіонах із 27, включно з Києвом, а у 9 регіонах посів друге місце.
У таких прогнозах П. Порошенкові рівня хіба що його відомий тезка. Лідер КПУ Петро Симоненко був безапеляційно переконаний: "Ми наберемо 20 відсотків голосів". Насправді бюлетенів за комуністів у виборчих скриньках виявилося ушестеро менше (3,66%).
Керівник виборчого штабу НСНУ Роман Безсмертний перед виборами задоволено тиражував дотеп про ймовірну парламентську коаліцію Тимошенко — Литвин — Янукович під кодовою назвою "ТЛЯ". Післявиборча ситуація переконала, що насправді тля кружляє над "Нашою Україною", що спромоглася на першу сходинку тільки в трьох областях — Івано-Франківській (45,04 %), Львівській (37,94 %) і Закарпатській (25,77 %). Причому вслід іде БЮТ із незначним відставанням.

Про шкідливість алкоголю

Всі ми пригадуємо, як міністр внутрішніх справ Білоконь улітку 2004 року запланував після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах "пити три дні". Можливо, він досі у запої, бо вісток про нього нема. Поїхав на заробітки у Росію і не повернувся. Зі свого боку біючий міністр внутрішніх справ Юрій Луценко узимку 2006 року теж явно погарячкував: "Ставлю пляшку коньяку, що Блок "Пора-ПРП" буде у парламенті!". Насправді на заклик агітатора відгукнувся 372931 виборець (1,47 %).
Сам же Ю. Луценко, сподіваюся, не голосував за "Пору-ПРП", а за своїх ― соціалістів. Тільки от, чи можна отримати обіцяну пляшку коньяку — питання залишається відкритим. Але тут не все безнадійно. У лавах соціалістів нині перебуває директор Ужгородського коньячного заводу, обраний депутатом Закарпатської обласної ради. Вірю, спонсор не підведе.
Крім Партії регіонів і БЮТ, усі інші учасники баталій сьогодні переживають розчарування. Приміром, Соціалістична партія України більше року мала в управлінні дві області ― Одеську і Полтавську. В обох вона фінішувала лише четвертою з результатом відповідно 6,26 та 12,72 %, пропустивши вперед у різних конфігураціях БЮТ, Партію регіонів і "Нашу Україну". Отож навряд чи грозять висуванцям СПУ тепер посади голів облдержадміністрацій, тим більше облрад, не тільки на Одещині та Полтавщині, але й будь де, зокрема на рідній лідеру соціалістів Київщині.
Новий парламент виборці Київської області побачили таким (трійка лідерів).

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Блок Юлії Тимошенко 44,47 443 288
2 Блок "Наша Україна" 11,59 115 564
3 Соціалістична партія України 10,02 99 913

Як бачимо, розрив між першим і другим та третім фіналістом не у кількох відсотках, а кратний ― учетверо. До того ж, 120 мандатів у Київській обласній раді будуть розподілені наступним чином: БЮТ – 66, "Наша Україна" – 16, СПУ – 14, Партія регіонів – 11, Народний блок Литвина – 7, Український народний блок Костенка і Плюща – 6. Блок Юлії Тимошенко отримав більшість і може самостійно перебирати віжки влади у столичному регіоні. У самій столиці відзначена кратність є не менш промовистою.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Блок Юлії Тимошенко 39,22 570 810
2 Блок "Наша Україна" 15,84 230 555
3 Партія регіонів 11,76 171 250
Однак у Київраді БЮТ не може мати одноосібну більшість, а у союзі з блоком нового міського голови В. Черновецького.

Феномен кратності

Заради об’єктивності зазначу, що зазначений феномен переможної кратності, на регіональному рівні тішить око не тільки прихильників Ю. Тимошенко, але й В. Януковича. Візьмемо для прикладу парламентських призерів по Автономній Республіці Крим.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Партія регіонів 57,92 584331
2 Блок "Наша Україна" 7,61 76805
3 Блок Юлії Тимошенко 6,53 65884

Трохи далі зверніть свою увагу на результати по Донецькій та Луганських областях, де поставлені абсолютні рекорди тої кратності. У Донецькій обласній раді Партія регіонів одержала 120 мандатів із 150, Блок Н. Вітренко — 13, соціалісти — 10, комуністи — 7. Тобто між першим і другим місцем лежить дев’ятикратна прірва. У Луганській облраді Партія регіонів має 100 депутатів із 120, Блок Н. Вітренко — 8, Компартія — 7 і БЮТ — 5. Розрив на грані виборчої фантастики ― у 12,5 рази.
Картина парламентської результативності трагекомічніша на порядок. У Донбасі безаперечним фаворитом електоральних симпатій стала Партія регіонів. На виборах у Верховну Рад в Донецькій області вона обігнала найближчого переслідувача у майже 11 разів. БЮТ виступив скромно (подібно Блоку В. Литвина по країні в цілому), проте "Наша Україна" має просто ганебний вигляд.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Партія регіонів 73,63 1850721
2 Блок Наталії Вітренко 6,80 170969
3 Соціалістична партія 3,74 94188
4 Комуністична партія 3,13 78921
5 Блок Юлії Тимошенко 2,46 62075
6 Блок "Наша Україна" 1,40 35393

У менш заселеній Луганській області БЮТ порівняно легко перетнув символічний бар’єр у 3 %, а "Наша Україна" знову справила жалюгідне враження. У парламентських перегонах на Луганщині Партія регіонів встановила чи не світовий рекорд переможної кратності — у 14,3 рази вона переграла свого найближчого конкурента. І це навіть не "Наша Україна" і зовсім не комуністи, а особисто Наталя Вітренко, прогресивна соціалістка.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Партія регіонів 74,27 1002710
2 Блок Наталії Вітренко 5,20 70307
3 Комуністична партія 4,43 59816
4 Блок Юлії Тимошенко 3,68 49783
5 Блок "Наша Україна" 2,04 27664

Іншими словами, нинішня партія влади, котра чіпко прив’язана своєю появою і своєю подальшою долею із президентом В. Ющенком, у значній частині постреволюційної України є фактично аутсайдером й у жодному разі не суперником, гідним якоїсь уваги. А це 10 із 27 регіонів "Наша Україна". Із помаранчевих реальну конкуренцію синьо-білим там можуть створити тільки соціалісти і Блок Юлії Тимошенко.

Підвели земляки

Пам’ятаємо, що всі три президенти України дуже трепетно ставилися і ставляться до своїх областей, де розпочинався їхній життєвий шлях. Президент Леонід Кравчук всіляко сприяв рідній Рівненщині, Леонід Кучма — Чернігівщині, а Віктор Ющенко, звісно, — Сумщині. Екс-президентів малі батьківщині зазвичай не розчаровували. А нинішнього?
Депутатами Сумської обласної ради нового скликання стали представники шести політичних сил. Блок Юлії Тимошенко набрав 35,8 % голосів, "Наша Україна" – 11,01 %, громадська організація "Нічний дозор" – 9,01 %, Партія регіонів – 3,6 %, Соціалістична партії України – 3,4 %, Комуністична партія України – 3,2%. Не пройшли до облради Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція", який набрав 2,5 % та Партія промисловців і підприємців України з 2,2 %. За списком останньої під другим номером балотувалася голова облдержадміністрації Ніна Гаркава.
Як не прикро, земляки Віктора Ющенка майбутній парламент також спроектували явно не за його сценарієм.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Блок Юлії Тимошенко 33,24 221 920
2 Блок "Наша Україна" 19,39 129 485
3 Партія регіонів 10,90 72 822

Видко, спрацювала логіка слобожанського менталітету: хоча Вітя (Ющенко) і Наталя (Вітренко) ― наші, рідні, проте з Юлею (Тимошенко) ― надійно.
На парламентських перегонах земляки підводили практично всіх, якщо не брати до уваги Партії регіонів. Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазнав поразки у рідній Житомирській області. У пенатах "Народний блок Литвина" фінішував лише п’ятим (7,04 %) із мізерними 50643 голосами.
І навпаки, екс-прем’єра Павла Лазаренка, котрий бозна скільки вже поза межами України, у рідній Дніпропетровщині щиро підтримало значно більше земляків — 54479. Це сьомий результат по області (3,01 %). "Наша Україна" набрала більше 5,28 % (95534 голоси) і задовольнилася четвертою сходинкою. Лідерство захопили інші. Причому в рідному краї Юлії Тимошенко вдалося принаймні зберегти своє реноме, хоча всі ждали для неї тут кращих показників.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Партія регіонів 44,95 812125
2 Блок Юлії Тимошенко 15,02 271496
3 Комуністична партія 5,65 102141

Як принагідно не згадати й те, що прем’єр Юрій Єхануров (перший номер у списку "Нашої України") понад півроку очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію. Власне, у Дніпропетровську Ю. Єханурова розцілував розчулений Леонід Кучма, коли дізнався про його прем’єрський злет. Мені здається, що 5,28 % (95534 голоси) ― це те, що зміг на особистому авторитеті назбирати Л. Кучма за "Нашу Україну" у своїй не менш рідній Дніпропетровській області. Словом, це всі фанати того магічного поцілунку двох зрілих державних мужів, які зустрілися цілком випадково та ще й у супроводі державної охорони, та ще й на знімальному майданчику.
До речі, непримирений опонент Л. Кучми Павло Лазаренко таки став депутатом — Дніпропетровської облради, а його син Олександр ― депутатом Дніпропетровської міськради, в якій Блок П. Лазаренка здобув 17 мандатів із 120.

Генерали без армій

Без застосування адмінресурсу чимало досвідчених губернаторів-"нашоукраїнців" дуже приблизно уявляли свою участь у політичній боротьбі в умовах післякучмістської демократизації. Але вони вперто шукали себе і вписували свої імена у список прорабів ідеалів Майдану. Не скажу, чи вони зрадили Майдан, а от себе ― точно ні. Так, голова Запорізької облдержадміністрації Євген Червоненко, коментуючи парламентські вибори, між іншим зазначив: "Був підписаний меморандум про неучасть у виборчій кампанії всіх основних конфесій Запорізької області".
Зрозуміло, потреби в подібному документі жодної, позаяк законодавством про вибори та свободу совісті ця "участь" / "неучасть" давно відрегульована. Та за традицією попереднього режиму, в обласний Білий дім зібрали на обід святих отців і взяли в них автографи. Чому? Бо головний суперник В. Янукович у церкву зачастив і дещо підправив православний календар у тій графі, де великодній піст. Від Донецька до Запоріжжя рукою подати. От і "нашоукраїнці" постаралися.
І перестаралися. Запорізька область дала Партії регіонів 519291 голос (51,23 %). БЮТ фінішував другим — 110470 (10,89 %), а "Наша Україна" — лише п’ятою — 53996 (5,32 %). Тим не менше, Є. Червоненко виявився у прохідній частині парламентського списку "Нашої України".
Це ще не гірша доля. Приміром, не затишно зараз голові Луганської облдержадміністрації Геннадію Москалю, генералу-лейтенанту міліції. Ні по парламентських і по місцевих виборах йому звітувати нічим. Він зробив похід у Лугнаську облраду на чолі регіонального списку "Нашої України" і потерпів фіаско, котре йому і не снилося 2002 році, коли у Закарпатті "проштовхував" у Верховну Раду теж президентський (Л. Кучми) блок "За єдину Україну".
Якщо Г. Москаль об’єктивно мав обмаль часу і шансів для політичного тріумфу на Луганщині, то його колезі ― голові Закарпатської облдержадміністрації Олегу Гаваші грішити нема на кого. Він та його побратими з "Пори"–ПРП (парламент) і ПРП (облрада) у Закарпатті виглядали безпорадно, а, отже, стали непрохідними. У принципі, картати О. Гаваші нема чого. Усі давно знають, що він не самостійна політична фігура. Це ж не Є. Червоненко, до якого застосовуються принципово інші критерії, і не Г. Москаль, котрий грав на дуже-дуже чужому (ворожому) полі та у протилежному (від яскраво помаранчевого) кінці країни.
Отож депутатські значки Закарпатської обласної ради відтепер носитимуть представники семи політичних сил. За "Нашу Україну" проголосували 23,08 % виборців, БЮТ ― 19,22 %, Партію регіонів ― 11,54 %, Блок В. Литвина ― 5,24 %, КМКС–Партію угорців України ― 3,40 %, Демократична партію угорців України ― 3,12 %, соціалістів ― 3,11 %. Тут я спостеріг невеличкий дисонанс. Подивіться самі.

Область Усіх депутатів обласної ради Усіх місцевих рад Усіх депутатів місцевих рад
Донецька 150 414 9417
Закарпатська 90 351 7510

Виявляється, що Донеччина, котра служить головним донором державного бюджету України і де населення, знову ж таки, кратне мешканцям Закарпаття, цурається роздутих штатів захисників народних інтересів. Чим менше виборців, тим більше претендентів на гетьмана і його свиту. Парадокс.

Кому вниз?

Що маємо ще примітного у нашій рідній Закарпатській області — в одній з трьох (поруч із Львівщиною та Івано-Франківщиною), де таки перемогла "Наша Україна". Привертаю увагу до найцікавіших позицій парламентських жнив у Закарпатті.

№ Партія (блок) % ЗА Голосувало ЗА
1 Блок "Наша Україна" 25,77 148813
2 Блок Юлії Тимошенко 20,27 117032
3 Партія регіонів 18,62 107542
4 Соціалістична партія 3,64 21026
5 Блок Володимира Литвина 3,50 20207
…
11 Опозиційний блок "Не так!" 1,25 7221

У порівнянні з виборами чотирирічної давності "Наша Україна" у Закарпатті втратила майже 100 тис. голосів. Факт промовистий. Я спеціально акцентую на голосах блоку "Не так!", в осерді котрого сховалася СДПУ(о). У 2002 році вона в нашому краї зібрала майже на 77 тис. голосів більше — понад 84 тис. Тоді (2002) СДПУ(о) у порівнянні з виборами 1998 року вже втратила приблизно 105 тис. голосів. Іншими словами, нинішня перемога "Нашої України" у Закарпатській області (майже 149 тис. голосів) є пірровою: у 1998 році в СДПУ(о) було близько 189 тис. А за втратою виборчих симпатій у Закарпатті віднині "Наша Україна" і СДПУ(о) подібні, як сіамські близнюки.
Невже, час іде, але нічого не змінюється? Невже, сьогодні можемо передбачити парламентський результат 2011 року? Не знаю, не пророк у своїй батьківщині.

Роман Офіцинський, "Післямова"

http://zakarpat.info/content/view/555/43/

 

10 квітня 2006р.