Без ордеру, нагло і з приниженнями: як і що відбувалося під час обшуку в Русі підтримки закарпатських військових

 За словами Галини Ярцевої, "25 травня в офісі, складських приміщеннях та на квартирах членів Руху підтримки закарпатських військових відбулися обшуки з вилученням – без документів. Мотивація правоохоронців – оперативний розшук. Це було здійснено нагло і під тиском. Нашого волонтера протримали з піднятими вгору руками хвилин 20. На моє особисте прохання обшукати його і відпустити в коридор, де стояли всі інші затримані, правоохоронці просто відсторонилися, не звертали на це увагу. Я розцінила це як протиправні дії – це неповага до людини, це моральний тиск, це приниження гідності".

Як повідомила волонтерка, одночасно у підвальне приміщення офісу увірвалися приблизно 25 людей і орієнтовно з півночі до 7 ранку з приміщень вони винесли все: медицину, харчі, одяг для поранених, одяг для дітей, різне обладнання, засоби гігієни для військових, інструменти, екіпіровку, гроші, медикаменти.

«Ми підрахували, що, орієнтовно, винесли в грошах 192 тисячі гривень, зібраних людьми, тканину (навіть старі діряві простирадла для плетіння маскувальних сіток), засобів зв’язку на 15 тисяч грн, електроніки на 10 тисяч, туристичних товарів на 30 тисяч, одягу приблизно на 25 тисяч, тактичного спорядження на таку суму, медицини десь на 70 тисяч,  наших патріотичних футболок на 60 тисяч гривень і  приблизно пів тонни харчів. Усе це мало піти в шпиталі, поїхати на фронт, бо навіть протягом того вечора до нас під’їжджали хлопці, ми ще просили і навіть вмовили тих, хто проводив обшуки, видати певну кількість індивідуальних аптечок на фронт, але спорядження, тактичні речі, інструменти ми не змогли забрати», — прокоментувала Галина Ярцева.

Крім того, вилучили всю оргтехніку, телефони.

"На сьогодні це повністю паралізувало роботу найбільшого волонтерського центру Закарпаття і поставило під удар всіх нас. Тиск триває. Наших лоюдей викликають не на зустріч, а на допит – слава Богу, поки що як свідків", - розповідає Галина.

Каже, їй було дуже дивно чути від слідчих, коли вони говорили, що їх цікавить період, тобто діяльність Руху, тільки від 24 лютого — "... бо для нас, для волонтерської спільноти, почалася війна в 2014 році, і за цей час жодного разу до нас не було претензій з боку правоохоронців, не було натяків, що ми, можливо, якимось чином продаємо гуманітарну допомогу – власне це нам зараз по суті інкримінують".

У той же час, за словами волонтерки, звичайні люди продовжують приносити гроші, речі – все, що може бути ресурсом для підтримки армії. І все це відбувається по тій простій причині, що правоохоронці, напевно, до кінця не розуміють, що таке Рух. "Вони думають, що Рух – це люди на зарплатах. Ні, Рух — це чисте волонтерство, ми не на зарплаті, а ті гроші, які нам приносять люди і які ми заробляємо на ярмарках, ми використовуємо не на власне збагачення, ми навіть не використовуємо це на забезпечення потреб роботи спільноти! Саме тому, напевно, до нас є найвища довіра і не тільки в області – наша праця сягнула далеко за межі області", — уточнила Галина Ярцева.  

Волонтерка додала: "Що для нас є нашим кредо? Це честь, повага і власна гідність, бо під крилом Руху об’єдналися відомі люди, відомі журналісти, і наше реноме – це найдорожче, що у нас є. І у нас одна спільна мета – перемога у війні, на це йде кожна копійка! Перед Богом і власною совістю ми чисті".

Михайло Карпенко («Наша файта) під час прес-конференції додав, що кожен закарпатець, який у ці дні приходив до Руху чи долучався до цієї роботи, і є Рухом підтримки закарпатських військових, так само, як хлопці на передовій. Тому те, що сталося позавчора, це удар не особисто по дівчатах-волонтерках, це удар по всій цій великій родині.

«Я часто використовую свою сторінку, щоб повідомити людям цінну інформацію, де можна отримати допомогу. Для мене Рух підтримки закарпатських військових є синонімом волонтерства. Що люди, котрі потребують чогось, зможуть звернутися до Руху і знайти все, що потрібно. Ніхто не був із нас водіями, волонтерами професійними чи військовими, але війна змусила нас змінити рід діяльності і вчитися цьому. В усьому цьому ми отримували підтримку. Тому я вважаю, що кілька днів тому відкрився другий фронт війни, відкрився він в Ужгороді, на жаль».   

Ще один волонтер Рудольф Балажинець додав, що допомогу від Руху підтримки закарпатських військових отримували практично всі правоохоронні органи. До слова, за словами Балажинця, за годину до пресконференції він отримав запит від служби економічної безпеки про «перелік автомобілів, які надійшли на мене з гуманітарною допомогою».  

Волонтерка Ганна Мелеганич додала, що вона, як дружина військового, неодноразово зверталася по допомогу до Руху і отримувала її:

«У мене чоловік військовий. І коли йому потрібно було багато речей, я зверталася в першу чергу до Руху підтримки, і все з наявного нам давали і ми відправляли на фронт».

За словами Ганни, події навколо обшуків у Русі сколихнули все Закарпаття. «Мене особисто це зачепило. Бо й зараз є певні речі, які мені потрібно знайти, передати, досі я би знала, де їх шукати, а тепер – де?»

Галина Ярцева додала, що її часто запитують, скільки волонтерів у вашій організації? Але як відповісти на це питання, якщо за всі ці роки ця спільнота об’єднала більше тисячі людей, а може, і ще більше, бо рухівці — це всі ті, хто приходить і приносить якісь речі, щось готує, переказує гроші…

«Довіра – це найдорожче, що у нас є. Ми прості люди, ми далеко не ідеальні. Але найперше – це наші благі наміри. Ми сподівалися на допомогу держави волонтерам. Бо ті запити, які приходили до нас із 24 лютого, їх було стільки…. що  у мене не було слів. Я бачила запити від обладміністрацій до нашого Руху, від головного управління нацполіції Харківської, Одеської областей!» — каже журналістка.

 «Я намагалася тверезо оцінити цю ситуацію. Але очевидно, що це політична змова, це по факту політичне переслідування і замовна справа. Інше питання, кому вигідно розвалити волонтерську справу на Закарпатті?»

Галина Ярцева вкотре наголосила: «Ми не торгуємо гуманітарною допомогою, ми віддаємо всі наші сили і все зібране на підтримку військових. І ми сьогодні просимо всіх, від кого це залежить, зупинитися і не підривати віру у волонтерів».

Що ж далі? Рухівці зазначають, що подаватимуть до суду. Бо всі дії були за межею розумного та законного. А наші військові зі 128-ї закарпатської бригади, котрі слухали прес-конференцію і котрі добре знають рухівців та відчувають їхню підтримку, висловилися однозначно: всі ті "герої", котрі там бігали і відбирали речі для фронту під приводом ефемерних обшуків, мають бути вже на передовій!  

І найважливіше, з чого Галина Ярцева почала пресконференцію і чим закінчила: «Рух це не зупинить, нам продовжують переказувати кошти, приносити речі, отже, нам довіряють. Ми працюємо далі, бо на нашу допомогу чекають!»

Прослухати прес-конференцію можна на сторінці Ужгородського прес-клубу.

Uzhgorod.net.ua