Великдень – важливе християнське свято

Зі святом Пасхи пов’язані і певні звичаї, яких дотримуємося століттями. І одним з найважливіших серед них є освячення певних продуктів. Звичай цей прийшов на наші землі приблизно у ХІV столітті. Спочатку освячували тільки баранчика, спеченого з тіста, пізніше додали ще й яйця, сир, масло, м’ясо.
Зауважимо, що добір продуктів у кошичку – не випадковий. Кожен продукт має символічне значення.
До святкового кошика обов’язково мають входити: яйця, шинка (полядвиця), ковбаска, хрін, сіль, паска (або баранчик), сир. Якщо ці продукти будуть на великодньому столі, кажуть старі люди, то протягом року у домі буде достаток і пануватиме радість.

Баранчик – символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і вбереже від стихійного лиха.

Шинка і ковбаска. Додають людині здоров’я і плодовитості. Символізують особливий достаток, оскільки колись були справжнім раритетом – не кожен міг собі дозволити їх купити.

Яйця – символ відродження життя і перемоги над смертю. Яйця, що кластимете до кошичка, можна розписати (див. “Високий Замок” за 19 квітня), а можна просто пофарбувати у цибулинні.

Паска. До святкових страв її долучили порівняно недавно, оскільки з давніх-давен наші предки освячували хліб, що вважається в усіх народів продуктом номер один.
Хліб пізніше замінили рум’яною солодкою паскою, що символізує достаток у домі, а також вміння і досконалість господині, особливо коли спечена власноруч.

Сіль і хрін. Сіль – символ очищення. Хрін – додає сили, допомагає травленню інших святкових страв.

Писанки. За легендою, писанки, подаровані на Великдень, оберігали перед силами зла і мали приносити щастя. Аби збільшити їх магічну силу, шкаралупу почали прикрашати. Оздоблення яєць також має свою символіку. Наприклад, біло-червоні писанки означали шану для духів, що опікувалися домом, зелені – відродження природи і кохання, коричневі – родинне щастя.

 

21 квітня 2006р.