Я бачив, як ворожа піхота поспіхом вантажилася в машини й тікала від нашого вогню, — військовий 128-ї бригади Мар’ян
Мар’ян зі Львова — солдат-гранатометник у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Три роки тому пройшов строкову службу в 128-й бригаді. Після армії відпочив чотири місяці й вирішив підписати контракт. Про військового розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.
"Розумів, що йде війна, тому служба буде нелегкою, але вважаю, що хтось має захищати Батьківщину й на професійній основі", — говорить військовий.
За його словами, з початку активних бойових дій він багато разів був у боях. Найближче бачив росіян за кілька сотень метрів.
"Ми штурмом звільняли село, під’їхали впритул на БМП, а потім пішли за машинами пішки, відтісняючи ворога вогнем. Росіяни крили нас артою, але відступили, навіть кинули свій БТР, який ми забрали й відправили на ремонт", — розповів Мар’ян.
"Я бачив, як на відстані 2,5 кілометра ворожа піхота поспіхом вантажилася в машини й тікала від нашого вогню. І хоча потім село накрили дуже щільним артилерійським і мінометним вогнем (по нас стріляли із зі ствольної артилерії, і реактивної, і "Смерчами"), ми свої позиції не здали. Так і далі будемо відганяти цю нечисть зі своєї землі…", — підсумував військовий.
Суспільне Ужгород
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «За 10 років у Нацгвардії змінилося майже все: форма, мислення, підготовка» - полковник НГУ про становлення і розвиток Національної гвардії України
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів