На Закарпатті відновили залізничну колію до кордону з Румунією: чому це важливо для України

Саме до цього пункту пропуску протягом двох останніх місяців Укрзалізниця відновила дві дільниці колії. Залізничники відбудували 19,3 км колії від Рахова до держкордону та 1,1 км від держкордону до Тересв, де знаходиться ще один пункт пропуску для залізничного сполучення Тересва — Кимпулунг ла Тиса.

Разом із пунктами Березине — Басарабяска, Гребенне — Рава-Руська та Стражава — Кросцєнко (Польща) вони дозволять розвантажити вже діючі пункти та наростити кількість вантажних відправлень. 

Чому важливе відновлення колії на Закарпатті?

Дільниці Рахів – Берлебаш – держкордон та Тересва – держкордон мають потенціал стати  третім та четвертим стиками на найбільш завантаженому зараз напрямку на кордоні з Румунією. Як стверджують в Укрзалізниці, їх відкриття дозволить відправляти на ньому додаткові 6 пар вантажних поїздів щодня. Це додаткові 3,5 млн тонн вантажів на рік.

За інформацією Укрзалізниці, Берлебаш — Валя-Вішеулуй розглядається як додатковий пункт пропуску між Україною та Румунією, що дозволить розвантажити вже діючі Дяково — Халмеу та Вадул-Сірет — Дорнешти.

Для України пункт пропуску Ділове — Валя-Вішеулуй може мати важливе значення для експорту. Адже таким чином відкривається ще один шлях до румунського порту Констанца, який наразі виконує роль логістичного хабу у поставках українського експорту до країн світу. Варто зазначити, що ще у березні Україна домовилась із Румунією про можливість експорту української сільськогосподарської продукції через цей порт.  А наприкінці квітня з румунського порту вирушило перше українське судно із експортним зерном для ЄС.

Наразі Україна експортує зернові до ЄС залізницею через Польщу, Угорщину, Словаччину та Румунію. У серпні Укрзалізниця наростила передачу вагонів із зерновими вантажами на 71 вагон. Наразі щодоби за кордон передається 469 зерновозів.

Водночас загальна черга на передачу вагонів через західні прикордонні переходи у серпні скоротилася на 6,5 тис. вагонів (–21%). Якщо наприкінці липня до стиків прямували майже 31,6 тис. вагонів, то за місяць ця кількість становить 25 тис. одиниць рухомого складу.

Також на 15% скоротилася кількість зерновозів: із майже 10 тис. до 8,5 тис. одиниць.

Однак саме по стиках із Румунією ситуація із залізничними перевезеннями залишається найскладнішою. Так, станом на 5 вересня у черзі до переходу Вадул-Сірет—Дорнешти перебували 2948 вагонів, до стику Дяково—Халмеу — 826 одиниць рухомого складу. Водночас 377 вагонів очікують своєї черги на передачу ще з квітня. Із них 330 одиниць заадресовані румунському перевізнику GFR із перестановкою колісних візків. Зауважимо, що низькі обсяги передачі цих вагонів пов’язані саме із нестачею візків для перестановки на євроколію.

Що вже зробили і що потрібно?

Крім безпосередньо відновлення 20,4 км ділянок колії, Укрзалізниця відновила фасад і прилеглі території на станціях Рахів та Берлебаш, залізничники встановили огорожу митної зони на станції Рахів. Крім того збудували 60-метрову пасажирську платформу в селищі Ділове та 30-метрову технологічну платформу безпосередньо на держкордоні.

Однак співрозмовники Infopost.media від місцевої влади Рахівського району та Держмитслужби зазначили, що наразі до робіт над налагодженням інфраструктури та роботи пунктів пропуску не залучені.

В Укрзалізниці це пояснюють тим, що наразі ведуться перемовини з Румунією щодо відновлення інфраструктури на дільницях Кимпулунг-ла-Тиса — Сіге Камара та держкордон — Валя-Вишеулуй, які знаходяться на території сусідньої країни. Тільки тоді можна буде приступати до наступного етапу робіт вже з облаштування пунктів пропуску. За запевненням співрозмовників з Держмитслужби, вони готові до встановлення відповідного обладнання та забезпечення роботи персоналу.

Однак крім відновлення дільниць колії на румунському боці виникає ще важливий момент із різницею в ширині колії. Україна користується широкою колією радянського типу, а Румунія – вузькою європейською колією. Ця різниця означає, що втрачається багато часу, коли “зерновий” транспорт з України потрапляє до Румунії.

По території Румунії від станції Валя-Вишеулуй до станції Кимпулунг-ла-Тиса прокладена суміщена колія 1520 та 1435, тому поїзди зможуть курсувати без зміни візків. Від станції Валя-Вишеулуй до порту Костанца територією Румунії прокладена вузька колія 1435, тому потрібно буде переставляти візки або перевантажувати вагони.

Тобто наявність євроколії у сусідніх з Україною країнах-членах Євросоюзу не означає налагодженість тамтешньої інфраструктури. Вантажні шляхи у Румунії, яка наразі є важливим транзитером українського зерна до Європи потребують інвестицій у модернізацію. Це показав випадок із аварією 29 червня, коли 15 із 32 українських вагонів-зерновозів зійшли з рейок. Ці вагони, які належать українському приватному оператору, повертались порожніми після вивантаження зерна в румунському порту.

---

Важливо! За словами керівника Укрзалізниці Олександра Камишіна, після відновлення ділянок на румунському боці Укрзалізниця зможе запустити рейси Ужгород — Івано-Франківськ та Ужгород — Чернівці, які частково пролягатимуть через Румунію. Також можливими стануть міжнародні маршрути між українськими та румунськими містами. 

---

Дільниця Рахів – Берлебаш була закрита для руху поїздів у 2011 році, а Тересва — держкордон — у 2007 році. Вони розташовані в складній місцевості: дуже вузька долина річки Тиса, понад 100 штучних споруд, серед них тунель, металеві, залізобетонні та кам’яні мости. 

Варто додати, що залізнична колія на Рахівщині була збудована за часів Австро-Угорської імперії ще 1894 року. Після 1945 року залізницю перебудували на радянський стандарт колії 1520 мм та габарит, але частково вона проходить по території Угорщини та Румунії.

До 2003 року по цій ділянці курсував міжнародний дизель-поїзд сполученням Рахів-Сигет (Румунія). Його скасували через збитковість та значну кількість випадків контрабанди.

Infopost.media

 

15 вересня 2022р.