Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной

Звідки взялася в місті Ілона Брезной (Breznay Ilus), яку всі називали просто Ілуш чи Ілушкою? Вона народилася у 1908 році в Оршові (Румунія), батько її загинув у полоні під час Першої світової війни. В Оршові дівчинка почала малювати, далі поїхала на навчання до художньої школи в Нодьбані (Бая-Маре). Як розповідала Ілуш під час одного інтерв’ю, вона мріяла намалювати жителів острова Ада-Кале, де жили переважно турки й було «багато друзів і вдячних пацієнтів її покійного батька». Дівчина не побоялася поїхати на цей острів, який вважався пристанищем контрабандистів, жила там деякий час і багато малювала – таким чином зберегла види місця, якого нині вже не існує, адже його затопили у 1970-му під час спорудження ГЕС.
о
Чому Ілуш приїхала до Ужгорода – достеменно невідомо. У пресі про це завжди писали розмито: через сімейні обставини. Тут дівчина швидко стала місцевою зіркою, навіть провела у вересні 1929-го свою першу персональну виставку. Але Ужгород був затісний для неї, тож через кілька років Ілуш поїхала до Праги, вступила до вищої художньої школи, мала виставки у Бухаресті, Братиславі, Празі.
До Ужгорода Ілуш повернулася у 1943 році, організувавши тут виставку, на якій представила 40 робіт. Місцеві газети писали, що потік бажаючих побачити полотна художниці не вщухав цілий тиждень.
Цікаво, що після Другої світової війни вже заміжня Ілона виїхала з чоловіком до Африки, протягом 17 років проживала у Гані й малювала тамтешніх мешканців (ці роботи досі вважаються найсильнішими в доробку художниці). А в 1970-х Ілона Урсені Брезной оселилася в Лондоні, де й померла у 1988-му.
Фото: Ілуш Брезной у журналі «Képes Hét» (1931).
Ілона (ліворуч) у Гані, а також її робота – портрет доньки місцевого короля (журнал «Ország-Világ», 1962)
Тетяна Літераті, "Втрачений Ужгород"
До теми
- Будівля в Ужгороді на Підгірній, 46: пам’ять про покоління студентів, викладачів та цілі епохи інтелектуального життя краю
- Богатир у 5,1 кг та одна двійня: чим здивував жовтень в Ужгородському перинатальному центрі
- Світло пам’яті, яке не згасає: 1 листопада на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Коли на Закарпатті з’явилися перші автомобілі: історія, яка почалася ще до 1912 року (ФОТО)
- В Ужгороді на маршруті працює перша жінка-водійка міського автобуса
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
До цієї новини немає коментарів