Майже 20 тисяч віників у рік виготовляють жителі села Чомонин на Закарпатті

В середньому вартість одного віника — 100 гривень. За словами місцевого майстра Бейли, чомонинські віники служать рік і довше. Як їх виготовляють — дізнавалося Суспільне.

У селі Чомонин Ужгородського району виготовляють віники із сорго. Рослину люди самотужки вирощують на полях. Жителька села Амалія Годор розповіла: "Минулого року виготовили 1350 віників. До березня все продали".
У рік жителі села Чомонин Ужгородського району в’яжуть понад 20 тисяч віників. Амалія Годор уже 47 років займається цією справою. Їй допомагають члени родини.
"Треба дуже сильно стискати. Від цього болять руки. Це робота на зиму. Виготовляємо в основному взимку. Кількість залежить від того, як вродить рослина", — розповіла Амалія Годор.
Стебла зрізають і очищують від листя і зернят. Далі рослину висушують, а готовий матеріал сортують.
Староста Чомонина Андрій Бокшо розповів: зараз місцеві майстри в'яжуть менше віників. Наприклад, 10 років тому в рік виготовляли 100 тисяч, зараз — близько 20 тисяч.

"Молодь виїхала. Робота дуже тяжка і брудна. Тому що від сорго багато пилу. То, на жаль, уже менше. Але, якщо проїдетеся селом, то побачите, що є ще кілька сімей, які виготовляють віники. Є з дерев’яною ручкою, зі своєю ручкою, більші, менші. Наразі близько 100 гривень коштує один віник. Це якраз прикриває всі витрати людей. Бачите самі, це все ручна і важка робота. Чоловік за день може виготовити найбільше 100 віників. Жінка потім зашиває. Тому що це має зашиватися", — розповів Андрій Бокшо.
На один віник достатньо приблизно 20-25 пишних стебел, — розповів місцевий майстер Бейла. Ручки для мітли роблять здебільшого із бука.
.jpg)
Суспільне Закарпаття
До теми
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
До цієї новини немає коментарів