Війна, психологи та лікарняні клоуни: в Ужгороді вивчали способи відновлення дітей від психологічних травм

В Ужгороді відбулася чотириденна конференція "Все, що ми розуміємо про дитячу травму та відновлення". Про це Суспільному розповіла комунікаційниця гуманітарної організації "Людина біді Словацька Республіка" Марина Гончаренко. За її словами захід відвідали понад 80 психологів, дитячих психіатрів та фахівців по роботі з дітьми, з різних регіонів України.

Ініціаторка конференції психологиня Людмила Балецька розповіла, що психологів з різних міст запросили через необхідність обміну досвідом, який отримали спеціалісти під час роботи в умовах повномасштабної війни. "Мені здається, що ми зараз маємо настільки багато досвіду за останній рік, що нам треба і варто опрацьовувати його й намагатися ділитись ним далі з іншими колегами. Це дуже важливо. Психологи в Україні, особливо які працюють з дітьми, зіштовхуються з багатьма професійними кейсами, які випереджають десь знання і практику, яку ми маємо в світовому досвіді. І тому дуже важливо пояснювати світу, що відбувається з дітьми, як вони переживають війну, як дитина вміє відновлюватись", — розповіла жінка.

За словами Марини Гончаренко, захід провели у двох локаціях в Ужгороді. На одній з них відбулися заходи присвячені темі травматизації дітей та впливу на них травматичного середовища. Учасники програми вивчали, як розпізнати травму, опановували техніки стабілізації та відновлення психічного стану дітей та батьків у часи війни.

На іншій локації — відбувся тренінг з основ лікарняної клоунади, де учасники опановували базові навички такого виду психологічної підтримки дітей.

Ольга Булкіна — одна з учасниць тренінгу з основ лікарняної клоунади. Працює в найбільшій дитячій лікарні "Охматдит" у Києві. Каже, що у перші місяці після повномасштабного вторгнення жили на роботі з медперсоналом, дітьми, та їхніми батьками. "Для нас лікарня стала фортецею, ми разом спали, разом працювали і спостерігали за роботою лікарів, які декілька діб не спали і рятували життя. Це дещо інше, ніж декілька разів на тиждень приходити та працювати з дітьми. Зараз це просто стало життям. Треба було якось адаптуватися під ці реалії", — каже учасниця тренінгу.

Ольга Булкіна розповіла, що психологічна підтримка діток у ролі "лікарняного клоуна" —це імпровізаційна робота, яка потребує індивідуального підходу до дітей. "Ми не є аніматорами, які приходять веселять дітей, де вони всі збираються в кружечок і плескають. Це індивідуальна робота з кожною дитиною, залежно від вікової групи, залежно від діагнозу, від багатьох факторів, і тому теж треба було знаходити контакт, персональний з кожним із цих дітей, які постраждали, спочатку це був виклик сильний, було страшно, але ми адаптувалися до цього і зараз працюємо активно з постраждалими дітьми", — розповіла учасниця конференції.

Під час тренінгу, учасники конференції вивчали методи лікарняної клоунади, освоювали сміхотерапію та імпровізацію, а також створювали індивідуальний стиль та образ клоуна. Тривала конференція з 20-го до 23-го лютого. Її організувала міжнародна гуманітарна організація "Людина в біді Словацька Республіка", у рамках програми психосоціальної підтримки в Україні.