В Ужгороді презентували новий медійник проєкт "Закарпаття і війна"

Унікальний медійний проєкт "Закарпаття і війна" днями презентували в Ужгородському прес-клубі. До роботи над ним долучилися медійники, письменники, професор з окопів Федір Шандор. Історії людей, думки, спогади, розповіді про успішні приклади співпраці переселенців та краян, важливі проєкти та ідеї, погляд у майбутнє без війни та страждань - усе це переплелося в проєкті воєдино і змальовує нам наш край у розрізі щоденного життя. Читайте, нагадуйте собі, як це було і як є, діліться, долучайтеся до проєктів - так ми всі разом наближаємо перемогу України!
Про що цей проєкт - словами його керівниці Ані Семенюк:
"Коли мені хтось каже, що не чує війни на Закарпатті, я дивуюсь. І з тим подивом душа – ніби в п’ятки. Бо я чую війну в Ужгороді щодня. Просто під вікнами офісу. Майже кожен мій день, переповнений новинами, текстами, дедлайнами, дзвінками, зустрічами розривається «Мелодією» Мирослава Скорика і отим «мамко ж моя, не лай мені»…
Як можуть поряд існувати ці два світи? Як реальність може вмістити у собі стільки болю? Як життя може продовжуватись, коли хтось щодня його втрачає?
Чи можна звикнути писати про війну? Інколи здається, що ми просто привчаємось до відповідного показника болю, хоч до цього не уявляли його діапазон. Ми пропускаємо через об’єктиви і через серця сотні-тисячі історій. Страшних, болючих, тяжких – настільки, що відчуття застосовують запобіжник. Ми упаковуємо це все в обгортку нормальності. Бо інакше ніхто не витримає.
За ці півтора року життя «після» ми багато сказали читачам і глядачам, – репортажами, новинами, сюжетами. Передавали слова героїв, писали про їхні долі, висвітлювали тяжкі події з теперішньої української буденності. Але так мало хто питав, що ж про це все думаємо особисто ми? Де ми самі серед цього? І як нам із цим?
У збірці «Закарпаття і війна» закарпатські журналісти, письменники, військові говорять про особисті втрати, про наш досвід, неймовірні зустрічі, життя маленьких містечок у великій війні та про головну нашу цінність – Людей. Це щемливі тексти, історії з гумором, розповіді про болюче, важливе і наше ставлення до нього. Тому що цю сторону воєнних відчуттів також варто зафіксувати. І для читачів, і для себе".
Наталія Петерварі
До теми
- У лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові
- Закарпаття: менше випадків туберкульозу, але тривожна динаміка з гепатитом В
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- У Карпатах пильнує не лише прикордонна служба
- Діти з Маріуполя, що знайшли дім в Ужгороді, стали національними символами надії
- Ветеранський простір «Вдома»: підтримка для тих, хто пройшов війну
- Український природний рекорд! На Закарпатті зафіксували найвищу в Європі дуґласію тисолисту
- Програма активностей на літо в межах проєкту «Зелені скарби Карпат» від ГО «Щасливі діти»
- Закарпатська компанія взяла участь у масштабному велопробігу в Луцьку на підтримку Героїв
- Працівники Ужанського нацпарку облаштували готелі для бджіл
- Під час виходу з «Азовсталі» потрапив у полон: на Закарпатті зустріли воїна, якого звільнили під час великого обміну полоненими
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Родини ветеранів українсько-російської війни беруть участь у проєкті відновлення ментального здоров’я на Закарпатті
- «Бограч-index» – травень 2025: за місяць продукти подешевшали на 2%
- На Закарпатті зросла захворюваність на ГРВІ
- На Закарпатті проживає 24 621 багатодітна сім’я й 59 жінок області мають звання «Мати-героїня»
- Шахрайські схеми з рідними полонених і зниклих безвісти
- «Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті
- Весна в Ужгороді змінює фарби — сакури вже відцвіли, але краса не зникає
- У Кам’яниці висадили «Дерева пам’яті» на честь українських героїв
До цієї новини немає коментарів