Першу на Закарпатті соціальну шкільну швейну еко-майстерню створили у школі в Колочавській громаді


— Ми з ГО “СІМЗ” ще до війни виграли ґрант, на який могли подаватися тільки громади, що знаходяться на території національних парків. Ми написали проєкт шкільного соціального підприємництва, виграли його і закупили 4 промислові та 2 побутові швейні машинки. Так створили перше в області ШСП — швейну еко-майстерню “Еко Так”. Відкрилася вона 29 червня. Соціальна дія підприємства полягає в тому, що ми забираємо в населення вживані речі й шиємо з них екоторби та інші текстильні вироби.
.jpg)
.jpg)
Друга соціальна дія проєкту, за словами засновниці, полягає в тому, що діти вчаться бізнесу та економічній грамотності: самі ведуть бухгалтерію, вчаться основам підприємництва, вивчають маркетинг, менеджмент. Триденне навчання для них провели керівниця “Дія.Бізнес” в Ужгороді Леся Кайнер та підприємець, громадський активіст Олександр Секірін.
Наразі продаж ще не запустили, планують з вересня, поки провели навчання, запустили підприємство. Шити на машинці дівчат навчала відома модельєрка, дизайнерка, ужгородка Лілія Братусь, яка працює в етностилі. З початком війни вона повернулася з Києва на Закарпаття і почувши про проєкт, вирішила на волонтерських засадах повчити дітей ремеслу.
.jpg)
.jpg)
— Наша школа підписала меморандум про співпрацю з ГО “СІМЗ” про використання машинок, — пояснила Аліна Гавриль. — Школа може використовувати машинки на уроках праці під час навчального процесу, а в позаурочний час діти викорстовують їх, щоб шити продукцію на нашому соціальному підприємстві. Ми вже почали напрацьовувати механізми створення в кожному навчальному закладі Колочавської громади шкільних підприємств та об’єднання їх в один потужний учнівський бізнес-кластер.
.jpg)
Varosh,
Фото: ГО “СІМЗ”
До теми
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- Від журналіста до командира роти: історія воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття з позивним «Редактор»
До цієї новини немає коментарів